Оленка волохата (Epicometis hirta Poda) — жук родини бронзівок, його близькі родичі — хрущі та квіткоїди. В останні роки фітофаг завдає масової шкоди квітковим культурам у багатьох областях України. Одним із вагомих факторів збільшення чисельності шкідника є безпосередній вплив діяльності людини, а саме: збільшення площ неорних земель, засмічених бур’янами, насамперед злаковими видами, особливо біля багаторічних насаджень, та зменшення інтенсивності обробітку ґрунту, оскільки всі фази розвитку фітофага тісно пов’язані з ґрунтом. Це сприяє розширенню харчової бази для жуків та личинок Оленки волохатої в другій половині вегетації. Особливість жуків харчуватися генеративними органами рослин в період цвітіння та здатність до перельотів утруднює проведення захисту рослин. Однак впоратися з нею цілком реально, потрібно просто точно розуміти, коли і як боротися зі шкідником, знати його біологію та домогтися того, щоб збитки були мінімальними.

Біологія і життєвий цикл шкідника

Оленка є пластинчастовусим жуком. Ця комаха досить велика за розміром — 8-14 мм і масою 10-15 грамів, чорного або темно-бурого кольору із білуватими плямами різної форми на надкрилах. Тіло густо покривають жовто-сірі волоски. 

Зимують жуки в ґрунті на глибині до 40 см. За середньодобової температури повітря + 12,7 °С– 15,8 °С та середній вологості повітря 68,9-87,3% і температурі ґрунту на глибині 20 см +9,2 °С відбувається вихід жуків  із ґрунту (початок льоту шкідника) під час цвітіння трав’янистих рослин: кульбаби лікарської, мати-й-мачухи звичайної, барвінку малого, барвінку трав’янистого.

Жуки літають у теплі сонячні дні, найбільш інтенсивно з  10 години ранку до 15 години дня. Призупиняється літ після 16 години, що пов’язано з інтенсивністю сонячного випромінювання. У холодну погоду та на ніч ховаються в ґрунт на глибину 0,5-2,5 см, а в теплу — залишаються на нижній поверхні листя та квітках. Харчуються цвітом, виїдаючи тичинки й маточки, обгризають пелюстки. Унаслідок цього квітка втрачає здатність до запилення. Завдає шкоди досить широкій групі трав’янистих рослин і дерев: кульбабі, тюльпанам, нарцисам, ірисам, шипшині, трояндам, каштанам, калині, бузку, абрикосу, персику, черешні, вишні, сливі, груші, яблуні, полуниці, винограду (бутони, зав’язь, молоді листочки), смородині (молоді листя, квітки), ріпаку, гірчиці, льону, баштанним культурам, гороху (листя, сходи), сої, люцерні, колоскам жита, пшениці, ячменю, волоті проса, кукурудзи, соняшнику тощо.

Парування особин розпочинається відразу після виходу жуків на поверхню ґрунту і триває до закінчення льоту імаго. Упродовж травня-червня самки відкладають яйця у ґрунт на глибину до 35 см, обираючи купи гною, перегною, рослинні залишки. Кожна самка відкладає 15-20 яєць. Основна частина яєць, які відкладає Оленка волохата, концентруються на відстані 0-200 м від садів (у разі, коли поблизу насаджень були неорані ділянки, де впродовж останніх років не обробляли ґрунт) або по периметру доріг біля насаджень, а то й у садах, де не проводяться агротехнічні обробки. З яєць відроджуються білі шестиногі личинки, що залишаються в ґрунті до кінця серпня – початку вересня, які живляться гумусом та рослинними рештками в ґрунті, але коріння не пошкоджують, живуть у ґрунті до кінця серпня – початку вересня. Заляльковування розпочинається з кінця серпня і триває до середини жовтня.

За 14-22 днів з’являються молоді жуки.

Методи боротьби

Молодий жук зимує у коконі в землі, тому осіння обробка ґрунту дає можливість знищити імаго Оленки волохатої. Так само перелопачують компостні купи, саме в них можуть відкладати яйця жуки. При перекопуванні грядок бажано вибирати та знищувати личинки. У ранкові і вечірні години жуки малоактивні, завмирають і не літають. Тому їх струшують з дерев, кущів на розстелений брезент, поліетилен, а з низькорослих рослин жуків збирають вручну.

Ефективний спосіб масового знищення Оленки волохатої ґрунтується на такій особливості її біології, як інтенсивна опушеність імаго густими волосками. Суть полягає у тому, що у період масового заселення шкідником кущів або рослин їх обприскують водою всередині дня, коли жуки найбільш активні. Краплі води концентруються на волосках, внаслідок чого жуки втрачають рухову та льотну активність. Через кілька хвилин їх обтрушують, збирають і знищують. За високої чисельності шкідника такий спосіб необхідно проводити кілька разів на день. Зрозуміло, що цей спосіб можна застосовувати лише у приватних і дачних господарствах.

Щоб зменшити шкоду від жуків, можна використовувати їхню пристрасть до синього кольору. Для масового вилову шкідника використовують пастки, основною метою яких є  зловити якнайбільше цільових комах, щоб зменшити їх загальну чисельність. Шкідника приваблює синій колір пастки і приманка, підлітаючи він вдаряється в бар'єр і падає в ємність з водою. Дана пастка відловлює особини обох статей і у великій кількості.

Допомогти знизити чисельність шкідників може обприскування дерев і ґрунту саду біопрепаратами. Бактерії, патогенні для жуків, не зроблять швидкої дії, але порушать їхнє відтворення. Заражені жуки не встигнуть відкласти яйця. Кількість личинок, що вижила після обробки, також істотно зменшується.

При високій чисельності жуків застосовують хімічний метод боротьби. При здійсненні заходів даним методом необхідно бути дуже обережними, оскільки масова поява шкідника збігається в часі з цвітінням більшості культур — у період медозбору. Обробки потрібно проводити до початку цвітіння культур. Слід застосовувати малотоксичні для бджіл інсектициди, рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

При роботі з пестицидами необхідно дотримуватися регламентів застосування засобів захисту рослин, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог, мати посвідчення про право роботи з пестицидами, одержання якого передбачено Законом України «Про пестициди і агрохімікати».

У разі виникнення питань щодо проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та/або видачу посвідчення про право роботи з пестицидами пропонуємо звертатися до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області однин з таких способів:

- особисто відвідати управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою:

 м. Дніпро, вул. Філософська 39-А (телефон: 097 860 40 49);

- написати листа на електронну пошту: info@dp.dpss.gov.ua;

- надіслати листа в паперовому вигляді на поштову адресу:

   вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006.

Даний матеріал носить інформаційний та роз’яснювальний характер.