Друга декада листопада характеризувалася мінливою погодою з туманами та незначними опадами. Максимальна температура повітря підвищувалася до 14° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 12° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 3° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалася до 5º морозу.

Упродовж першої та другої декад листопада спостерігалося уповільнення вегетації озимих культур через брак ефективного тепла, суттєвої зміни фазового розвитку рослин не виявлено. Погодні умови звітного періоду (чергування сонячних днів з прохолодними ночами) сприяли загартуванню та підготовці рослин до перезимівлі.

Агрометеорологічні умови декади були задовільні для росту та розвитку озимих культур.

 Шкідники озимої пшениці та озимого ріпаку

Триває шкодочинність гусениць озимої совки ІІ покоління на 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3. За віковим складом гусениці У віку становлять 44%, УІ – 56%.

Через утримання низьких температур у нічні години живлення личинок хлібної жужелиці неактивне. Заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 65%, ІІІ – 35%.

На посівах озимого ріпаку виявлено поодинокі екземпляри білокрилки. Заселено 16% обстежених площ посівів озимого ріпаку та незначний відсоток рослин.

Спостерігається живлення личинок капустяної попелиці на 23% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Заселено у середньому 1,5% рослин, максимально – 4% за середньої чисельності 1 кол./росл. та 1 яйцекл./росл., максимально – 2 кол./росл. на крайових смугах.

При обстеженні озимих культур виявлено незначне збільшення уражених площ та рослин хворобами.

Борошниста роса уразила 15% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.

Кореневі гнилі виявлено на 4% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 20% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.

 Мишоподібні гризуни

 Шкідників виявлено на 20% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність – 1,2 кол. з 1,3 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах озимого ріпаку гризунами заселено 22% обстежених площ, середня чисельність – 1,3 кол. з 1,3 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

Мишоподібними гризунами заселено всі обстежені площі посівів багаторічних трав, середня чисельність – 1,6 кол./га з 2,3 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 4 житловими норами.

На неорних землях, незораних полях після соняшнику, кукурудзи та стерньових культур середня чисельність колоній шкідників становить 2 кол./га з 3 житловими норами, максимально - 5 кол. з 6 житловими норами.