Метеорологічні умови

Наприкінці першої та на початку другої декади листопада спостерігалася прохолодна, переважно суха та вітряна погода. Максимальна температура повітря підвищувалася до 15,3° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 21° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 3° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалася до 5º морозу.

Сума опадів за звітний період становила 3 мм.

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимою пшеницею становили 13 мм, у метровому – 23 мм.

Агрометеорологічні умови декади були задовільні для росту та розвитку озимих культур.

 Фенологія культур

Озимий ріпак – розетка;

озима пшениця – 3 листки – кущення.

 Шкідники озимої пшениці та озимого ріпаку

Гусениці озимої совки ІІ покоління шкодочинять на 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3. Їхнє живлення неактивне через зниження температури повітря, але опускання у нижні шари грунту поки що не фіксується. За прогнозами синоптиків, плюсова температура утримається і надалі, тому шкодочинність гусениць триватиме ще деякий час. За віковим складом гусениці У віку становлять 49%, УІ – 51%.

Також зниження температури (особливо у нічні години) негативно впливає і на шкодочинність личинок хлібної жужелиці - живлення личинок шкідника неактивне. Заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 69%, ІІІ – 31%.

Попелиці. На посівах озимої пшениці завершується відкладання яєць, які і будуть зимувати. Заселено 17% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність імаго становить 1 екз./росл., максимально – 2, яйцекладок – 1 на рослину при заселенні 1,5% рослин.

Триває неактивне живлення білокрилки на 22% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./лист, максимально – 4, заселено у середньому 2% рослин, максимально - 4%.

Незважаючи на доволі прохолодну погоду, триває шкодочинність та відкладання яєць капустяної попелиці на 23% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Заселено у середньому 1,5% рослин, максимально – 4% за середньої чисельності 1 кол./росл. та 1 яйцекл./росл., максимально – 2 кол./росл. на крайових смугах.

Погодні умови звітного періоду сприяли незначному розвитку та поширенню хвороб на посівах озимих культур.

Борошнистою росою уражено 13% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.

Кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,2% рослин.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 19% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.

 Мишоподібні гризуни

Маршрутно-колоніальним способом обстеження виявлено незначне збільшення житлових нір та колоній на посівах озимих культур та неорних землях.

На посівах озимої пшениці гризунів виявлено на 20% обстежених площ, середня чисельність – 1,1 кол. з 1,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).

Шкідниками заселено 20% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність – 1,2 кол. з 1,3 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

Мишоподібними гризунами заселено всі обстежені площі посівів багаторічних трав, середня чисельність – 1,5 кол./га з 2,2 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 3 житловими норами.

На неорних землях, незораних полях після соняшнику, кукурудзи та стерньових культур середня чисельність колоній шкідників становить 1,9 кол./га з 2 житловими норами, максимально - 5 кол. з 5 житловими норами.