Метеорологічні умови

У третій декаді листопада спостерігалися значні опади з сильними поривами вітру та зниження температури повітря. Максимальна температура повітря підвищувалася до 8° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 7° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 5° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалася до 6º морозу. Промерзання ґрунту становить 3 см.

24 листопада відмічено припинення вегетації озимих культур.

Опади випали у кількості 35 мм.

Фенологія культур

Озимий ріпак – розетка;

озима пшениця – 3 листки – кущення.

Шкідники озимої пшениці та озимого ріпаку

Погодні умови ІІІ декади листопада негативно вплинули на живлення гусениць озимої совки ІІ покоління. У другій половині ІІІ декади листопада відмічено припинення їхнього живлення та розпочалося опускання гусениць шкідника у нижні шари ґрунту на зимівлю.

Гусеницями заселено 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3. За віковим складом гусениці У віку становлять 43%, УІ – 57%.

Через зниження температури повітря шкодочинність личинок хлібної жужелиці у третій декаді листопада була незначною. Наприкінці декади відмічено припинення живлення та розпочалося опускання личинок шкідника у нижні шари ґрунту на зимівлю.

Личинками заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 65%, ІІІ – 35%.

Мишоподібні гризуни

Погодні умови ІІІ декади листопада були переважно несприятливими для поширення та розвитку шкідників. Спостерігається незначне збільшення заселених площ гризунами на посівах озимих культур, збільшення колоній мишоподібних гризунів виявлено лише на багаторічних травах та неорних землях.

Шкідників виявлено на 22% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність – 1,2 кол. з 1,3 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах озимого ріпаку гризунами заселено 26% обстежених площ, середня чисельність – 1,3 кол. з 1,3 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

Мишоподібними гризунами заселено всі обстежені площі посівів багаторічних трав, середня чисельність – 1,7 кол./га з 2,3 житлової нори, максимально - 4 кол./га з 5 житловими норами.

На неорних землях, незораних полях після соняшнику, кукурудзи та стерньових культур середня чисельність колоній шкідників становить 2,1 кол./га з 3 житловими норами, максимально - 5 кол. з 6 житловими норами.