Спеціалисти Кам’янського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області інформують щодо небезпеки гельмінтозів.

Гельмінтози (глисти, глистова інвазія) на сьогодні залишаються найбільш поширеними паразитарними хворобами людини та мають велике значення, особливо у дітей. Оскільки захисні бар’єри шлунково-кишкового тракту дитини ще дуже слабкі, діти більш схильні до гельмінтозів, ніж дорослі. Запідозрити у дитини глистову інвазію можна за наявності періодичної нудоти, блювоти, раптового зниження або вибірковості апетиту, чергування проносів та закрепів, нез’ясованої анемії, іноді психоемоційних порушень (хронічна втомлюваність, дратівливість), алергічних проявів (свербіж, дрібні висипи). Головними скаргами при інвазії гостриками є свербіж періанальної ділянки (здебільшого у нічний час), неспокійний сон, надмірне капризування дитини. У такому випадку краще звернутися до лікаря, який, оцінивши клінічні прояви, призначить обстеження на гельмінти.

Гельмінтів, які паразитують у кишківнику, виявляють за допомогою дослідження калу: копрограма, аналіз калу на яйця гельмінтів та найпростіші, зішкріб на ентеробіоз, де виявляють яйця, цисти, личинки паразитів. Глисти у дітей – це доволі неприємний факт, якого, проте, можна швидко і без особливих зусиль позбутися. Батькам лише потрібно вчасно звертати увагу на погіршення здоров’я дитини та звертатись по кваліфіковану медичну допомогу, а не займатися самолікуванням.

Крім цього, зараженню глистами сприяє спосіб життя дітей, а також їхня звичка все тягнути до рота. Гельмінтози у дітей виникають з причини брудних рук, після контакту з тваринами, недотримання правил особистої гігієни. Також зараження глистами дитини може статися через грунт (пісок), продукти харчування (зокрема немиті овочі, фрукти, ягоди) та воду. Інфікуватися дитина може на прогулянці, вдома або у дитячому садку при контакті із зараженими предметами або носіями глистів.

Якщо у дитини виявили глисти, то це не завжди є доказом недбалості її батьків. Безумовно, в тих сім’ях, де батьки зробили все можливе для зниження ризику зараження глистами до мінімуму, діти хворіють набагато рідше.

Профілактика глистів у дітей – справа проста і не вимагає особливих знань. Основним заходом профілактики глистів є навчання дітей дотриманню правил особистої гігієни. Основним правилом особистої гігієни є ретельне миття рук після відвідування туалету, після вулиці та перед вживанням їжі.

Крім цього, вживати в їжу необхідно тільки вимиті овочі та фрукти, термічно оброблене м’ясо та рибу, кип’ячену або очищену воду. Необхідно слідкувати, щоб домашні тварини не були носіями глистів, проводити їхню своєчасну дегельмінтизацію. Не варто допускати близького контакту домашніх тварин з речами дитини. У будинку слід проводити регулярне вологе прибирання, мити іграшки з милом, особливо ті, які були на вулиці, а також постійно чистити килими та м’які меблі. Крім цього, бажано звести до мінімуму контакт дитини з вуличними котами і собаками. Для профілактики глистів у дітей необхідно боротися зі звичкою дитини постійно тягнути все до рота, особливо на вулиці, а також гризти нігті.

Дотримання цих простих правил профілактики глистів хоч і не дає стовідсоткової гарантії того, що дитина не заразиться паразитами, але зведе ризик зараження до мінімуму.