Метеорологічні умови
У звітному періоді спостерігалась тепла без опадів погода. Середня температура повітря становила 17,1º тепла. Максимальна температура повітря підвищувалась до 26,9° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 48° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 6,6° тепла, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалась до 5º тепла.
Агрометеорологічні умови для закінчення вегетації пізніх с/г культур були сприятливі.
У господарствах області триває посів озимої пшениці та збір урожаю кукурудзи та соняшнику.
Фенологія культур
озима пшениця – посів - сходи;
соняшник – збирання;
кукурудза – збирання;
озимий ріпак – розетка;
яблуня – дозрівання та збирання плодів.
Шкідники та хвороби озимої пшениці й озимого ріпаку
На посівах озимої пшениці спостерігається масовий літ злакових мух. Заселені всі обстежені площі посівів озимої пшениці, де отримані сходи. На 10 п.с. нараховано у середньому 8 екз. шведської та 5 екз. гессенської мух.
Цикадками заселено 100% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність на 10 п.с. складала 1 екз., максимально – 2 екз. Пошкоджено у середньому до 1%, максимально - 2% рослин у слабкому ступені.
Триває відродження личинок хлібної жужелиці на сходах озимої пшениці, посіяної по стерньових попередниках. Заселено 7% обстежених площ, середня чисельність личинок - 0,1 екз./м², максимально – 1.
Клоп шкідлива черепашка. Заселено 65% обстежених лісосмуг. Середня чисельність складає 0,2 екз./м2, максимально - 4.
Борошниста роса виявлена на отриманих сходах озимої пшениці, уражено 11% обстежених площ, у середньому - 1% рослин.
Септоріоз виявлений на сходах озимої пшениці. Уражено 4% обстежених площ, у середньому –0,5% рослин. Розвиток хвороби –0,5%.
Спостерігається шкодочинність несправжніх гусениць ріпакового пильщика на 50% обстежених площ посівів озимого ріпаку та 2,5% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл., максимально – 3 екз. За віковим складом несправжні гусениці ІІ віку складають 65%, ІІІ -35%.
На посівах озимого ріпаку гусениці ріпакового білана заселили 37% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 гус./рослину, максимально – 2 при заселенні 1% рослин. За віковим складом гусениці ІІІ віку становлять 82%, ІУ - 18%,
Розпочалось відкладання яєць ріпаковим листоїдом, які й залишаться на зимівлю. Заселено 28% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність - 0,2 екз./м². Пошкоджено до 1% рослин у слабкому ступені.
Триває живлення гусениць капустяної молі та розпочалось залялькування гусениць ІІІ віку. Заселено 57% обстежених площ посівів за середньої чисельності 1 гус./рослину при заселенні 2% рослин. За віковим складом гусениці ІІ віку становлять 31%, ІІІ – 69%.
Попелиці виявлені на 40% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність – 1 кол./росл. при заселенні 2% рослин.
Хрестоцвіті блішки заселили всі обстежені площі посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 0,3 екз./м2, максимально – 2. Пошкоджено близько 3,5% рослин, максимально – 8% у слабкому ступені.
Пероноспороз. На посівах озимого ріпаку, у районах, де пройшли опади, виявлено прояви хвороби. Уражено 17% обстежених площ, у середньому - 0,3% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,2%.
Хвороби кукурудзи та соняшнику
Білою та сірою гнилями уражено 5% обстежених площ, близько1% кошиків (біля лісосмуг), розвиток хвороби – 1%.
Хворобою бактеріоз та фузаріоз на кукурудзі уражено 17% обстежених площ, у середньому - 2% качанів, максимально – 4%. Розвиток хвороби – 2%.
Летюча сажка на кукурудзі. Уражено 3% обстежених площ, у середньому - 0,1% рослин. Розвиток хвороби – 3%.
Пухирчаста сажка виявлена на 15% обстежених площ посівів кукурудзи, уражено 0,2% рослин. Розвиток хвороби – 5%.
Багатоїдні шкідники
На крайових смугах посівів багаторічних трав та озимого ріпаку триває шкодочинність гусениць лучного метелика ІІІ покоління, середня чисельність – 1 гус./росл. Заселено 100% обстежених площ посівів багаторічних трав та 22% площ озимого ріпаку, пошкоджено у середньому 1% рослин озимого ріпаку та 2,5% рослин багаторічних трав. Гусениці ІІІ віку становлять 44%, ІУ - 41%, У – 15%.
Гусениці бавовникової совки ІІІ покоління шкодять на посівах озимого ріпаку та пізньостиглих гібридах кукурудзи. Заселено 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку та 6% площ кукурудзи за середньої чисельності 1 гус./росл. при заселенні 1% рослин. За віковим складом гусениці ІІІ віку становлять 75%, ІУ – 25%, У- поод.
Гусениці озимої совки ІІ покоління шкодять на посівах озимого ріпаку та озимої пшениці. Заселено 29% обстежених площ посівів, середня чисельність – 0,3гус./м². За віковим складом гусениці ІІ віку складають 35%, ІІІ -60% та ІУ- 5%.
Спостерігається переміщення імаго на неорних землях та завершується відкладання яєць саранових у місцях резервації (неорні землі, балки, толоки). Середня чисельність імаго – 0,1 екз./м², максимально – 1, ворочків – 0,6 вор./м².
Шкідники саду
Гусениці яблуневої плодожерки ІІІ покоління перебувають під відсталою корою дерев. За попередніми даними осінніх обстежень, шкідником заселено 45% дерев за середньої чисельності 3,5 гус./дер., максимально – 5.
Личинки І та ІІ віку каліфорнійської щитівки ІІ покоління залишаються під щитками для подальшої зимівлі. Заселено 31% дерев, середня чисельність складає 0,2 екз./погон.м гілки, максимально – 1.
Білан жилкуватий та золотогуз.Триває утворення гусеницями зимових гнізд. Заселено 2% дерев, за попередніми даними осінніх обстежень, середня чисельність - 1 гніздо/дерево.
Зелена яблунева попелиця. Закінчується відкладання яєць, які й залишаться на зимівлю. Заселено 92% дерев. Чисельність самок поодинока, максимально - 1 екз./лист при заселенні у середньому 1% листя, максимально – 2%.
Червоний та бурий плодові кліщі. Завершується відкладання яєць, що залишаться на зимівлю. Заселено 82% дерев червоним плодовим кліщем, бурий плодовий кліщ виявлений на 17% дерев.
Глодовий плодовий кліщ. Самиці перебувають у місцях зимівлі (під відсталою корою та рослинними рештками). Заселено 6% дерев.
Мишоподібні гризуни
Зі сторін лісосмуг та неорних земель розпочалось заселення посівів озимої пшениці та озимого ріпаку мишоподібними гризунами - виявлені поодинокі житлові нори. Заселено 22% обстежених площ.
На багаторічних травах заселено 100% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідників - 1 кол./га з 1,1 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 2 житловими норами.
На неорних землях мишоподібні гризуни виявлені на всіх обстежених площах, середня чисельність колоній складала 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол. з 3 житловими норами.