Метеорологічні умови

     У другій декаді березня спостерігалась тепла та волога погода. Середньодекадна температура повітря виявилась на 3,0° вище за середню багаторічну і становила 4,9° тепла. Максимальна температура повітря 22 та 23 березня підвищувалась до 18° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 30° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 1,8° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалась до 3° морозу.

     Сума опадів склала 21 мм, або 140% норми. На висоті 2 см від поверхні ґрунту температура повітря знижувалась до 4° морозу. Агрометеорологічні умови для сівби, проростання та сходів були задовільні. Стан посівів на даний час добрий.

Шкідники та хвороби озимих культур

     На посівах озимої пшениці виявлені пошкодження рослин личинками хлібної жужелиці. Пошкоджено у середньому 0,2% рослин, максимально - 1%. Заселено 16% обстежених площ за середньої чисельності 0,3 екз./м², максимально – 2. Віковий склад личинок становить: ІІ віку - 45%, ІІІ - 55%.

     Триває шкодочинність гусениць озимої совки ІІ покоління на 30% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ріпаку. Середня чисельність гусениць становила 0,3 гус./м², максимально - 2. Віковий склад гусениць становить: У віку - 62%, УІ - 38%. Пошкоджено у середньому 0,3% рослин, максимально - 1%.

     Спостерігається масова поява та активне живлення імаго хрестоцвітих блішок та ріпакового стеблового прихованохоботника на посівах озимого ріпаку переважно у південних районах області. На півночі області збільшення чисельності спостерігається з 22 березня (за значного підвищення температури повітря). Заселено 27% обстежених площ посівів, середня чисельність – 1 екз./росл., заселено у середньому 1% рослин.

     При обстеженні озимих культур хвороби виявлені лише на тих полях, які були уражені ще з осені. На даний час розвиток хвороб незначний, оскільки уражене нижнє листя за зимовий період відмерло.

     Борошнистою росою уражено 20% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3% (на крайових смугах).

     Кореневі гнилі виявлені на 7% обстежених площ, уражено у середньому 0,5% рослин, максимально - 1%.

     Септоріозом уражено 18% обстежених площ, у середньому - 1% рослин, максимально - 2%, розвиток хвороби - 1%.

     Біла плямистість виявлена на 23% обстежених площ посівів озимого ріпаку, уражено у середньому 1% рослин, максимально – 2%.

     Також на посівах озимого ріпаку виявлено ураження рослин бактеріозом коренів. Погодні умови весняного періоду (коливання температур тощо) були сприятливими для розвитку хвороби. Уражено 9% обстежених площ посівів, у середньому - 0,5% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 1%.

Шкідники саду

     Температурний режим ІІ та початку ІІІ декади березня сприяє пробудженню шкідників саду, але мінлива погода та перепади температур повітря стримують їхню активність. У теплі сонячні дні при обстеженні плодових дерев було виявлено появу жуків сірого брунькового довгоносика. Спостерігається їхня поява на бруньках та поодинокі пошкодження.

     Достатньо теплі погодні умови під час зимового періоду позитивно вплинули на перезимівлю шкідників саду. Більший відсоток загибелі шкідників спостерігається від хвороб.

     За попередніми даними весняних обстежень та лабораторним аналізом, загибель шкідників саду становить від 1 до 5%. При поміщенні гілочок у теплі умови встановлено відсоток загибелі шкідників, які зимують у стадії яєць на гілках: зелена яблунева попелиця - 3% (середня чисельність яйцекладок склала 3,9 на пог.м.гілки), вишнева попелиця – 5%, сливова – 3%. Загибель плодових кліщів за попередніми даними становить 2 - 4%.

     Господарства, які займаються садівництвом, повідомлені про обробіток плодових дерев проти зимуючих стадій шкідників за необхідності.

Мишоподібні гризуни

     Спостерігається активність гризунів. Погодні умови сприятливі для початку їхнього сезонного розмноження. Маршрутним обстеженням було виявлено появу нових житлових нір на сільськогосподарських угіддях.

     Заселено 31% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність мишоподібних гризунів - 1 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально - 2 колонії з 4 житловими норами (біля лісосмуг).

     Заселено 34% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність - 1 кол./га з 1,6 житлової нори, максимально - 3 колонії з 5 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах багаторічних трав середня чисельність шкідників становила 1 кол./га з 2,2 житлової нори, максимально – 4 кол. з 7 житловими норами.

На неорних землях середня чисельність шкідників складає 2 кол./га з 2,7 житлової нори, максимально – 4 кол. з 7 житловими норами.