Метеорологічні умови

     Погода третьої декади вересня була прохолодною та дощовою. Середньодекадна температура становила 11,8º тепла. Максимальна температура повітря підвищувалась до 24° тепла, мінімальна температура повітря знижувалась до 10° тепла, поверхня ґрунту охолоджувалась до 8º тепла. Опади на території області розподілялись нерівномірно, сума їх складала від 8 мм до 16 мм. Триває збирання пізніх зернових культур.

 Фенологія культур

     Соняшник – збирання;

     кукурудза – збирання;

     яблуня – збирання плодів;

     озимий ріпак – розетка;

     озима пшениця – сходи, 3-й листок.

Шкідники та хвороби озимої пшениці та озимого ріпаку

     Несправжні гусениці ріпакового пильщика продовжують живлення  на посівах озимого ріпаку, середня чисельність складає 0,3 екз./м², максимально – 3 екз./м². Заселено 76% обстежених площ посівів, пошкоджено у середньому 2% рослин, максимально – 4%. За віковим складом несправжні гусениці ІІІ віку становили 74%, ІV – 26%.

     На посівах озимого ріпаку розпочалось відкладання яєць ріпаковим листоїдом, які й залишаться на зимівлю. Заселено 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність – 0,2 екз./м², максимально – 2. Пошкоджено поодинокі рослини у слабкому ступені.

     Закінчується живлення гусениць капустяної молі. Заселено 45% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 гус./рослину, максимально – 2. За віковим складом гусениці ІІ віку становлять 15%, ІІІ – 85%.

     Триває харчування хрестоцвітих блішок на всіх обстежених площах посівів озимого ріпаку. Середня чисельність – 1,5 екз/м², максимально – 4. Пошкоджено у середньому 4% рослин, максимально – 6% у слабкому та середньому ступенях.

     Гусениці ріпакового білана продовжуть шкодочинність на посівах озимого ріпаку. Заселено 35% обстежених площ. Середня чисельність становила 1 гус./рослину, максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин. Віковий склад гусениць: ІІ – 15%, ІІІ – 65%, ІV – 20%.

     Попелицями заселено 55% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність становить 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 2% рослин.

     На посівах озимої пшениці спостерігається масовий літ злакових мух. На 10 посівах нараховано у середньому 6 екз. шведської та 3 екз. гессенської мух.

     Цикадки шкодять на посівах озимої пшениці. Заселено 100% обстежених площ, середня чисельність на 10 посівах складала 1 екз., максимально – 2 екз. Пошкоджено в середньому до 1%, максимально – 2% рослин у слабкому ступені.

     Личинки хлібної жужелиці виявлені на сходах озимої пшениці, посіяної по стерньових попередниках. Заселено 14% обстежених площ, середня чисельність личинок – 0,2 екз./м², максимально – 2. Дощова погода останніх декад сприяла поширенню хвороб.

     Пероноспороз на озимому ріпаку. Уражено 25% обстежених площ, у середньому – 0,3% рослин, максимально – 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.

     Борошниста роса та кореневі гнилі виявлені у загущених посівах ранніх строків сівби, уражено незначний відсоток рослин.

     Септоріоз листя виявлений на сходах озимої пшениці. Уражено 15% обстежених площ, у середньому – 1% рослин. Розвиток хвороби – 1%.

Багатоїдні шкідники

     Гусениці лучного метелика ІІІ покоління завершують живлення. Заселено 100% обстежених площ посівів багаторічних трав та 28% площ озимого ріпаку за середньої чисельності 0,3 гус./м², максимально – 1. За віковим складом гусениці ІV віку становили 25%, V – 75%. Пошкоджено у середньому 1,5% рослин, максимально – 3% на крайових смугах посівів.

     Бавовникова совка ІІІ покоління. Триває живлення гусениць на пізній капусті. Середня чисельність складає 1 гус./росл., максимально – 2, заселено незначний відсоток рослин. За віковим складом гусениці ІІ віку складали 25%, ІІІ – 50% і ІV – 25%.

     Триває шкодочинність гусениць озимої совки ІІ покоління на посівах озимого ріпаку та овочевих культурах. Середня чисельність –
0,2 гус./м², максимально – 2. Віковий склад гусениць: ІІ віку – 27%, ІІІ – 43% і ІV – 30%. Пошкоджено 1% рослин, максимально – 2%.

     Капустяний білан ІІІ покоління. Триває живлення гусениць на рослинах озимого ріпаку. Заселено 11% площ, рослин пошкоджено у середньому 1,5%, максимально – 3% за середньої чисельності 1 гус./рослину, максимально – 2.

     Саранові. За попередніми даними осінніх ґрунтових обстежень у місцях резервації, середня чисельність ворочків – 0,6 вор./м²,
максимально – 7.

Хвороби соняшнику та кукурудзи

     Біла та сіра гниль на соняшнику. Уражено 15% обстежених площ, 2% кошиків, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 3%. 

     Хворобою бактеріоз та фузаріоз на кукурудзі уражено 15% обстежених площ, у середньому 2,5% качанів, максимально – 6%. Розвиток хвороби – 4%.

Шкідники та хвороби плодових

     Гусениці яблуневої плодожерки ІІІ покоління перебувають під відсталою корою дерев. За попередніми даними осінніх обстежень, шкідником заселено 34% дерев за середньої чисельності 4 гус./дер., максимально – 6.

     Личинки І та ІІ віку каліфорнійської щитівки ІІ покоління залишаються під щитками для подальшої зимівлі. Заселено 29% дерев, середня чисельність складає 0,2 екз./погон.м гілки, максимально – 1.

     Білан жилкуватий та золотогуз. Триває утворення гусеницями зимових гнізд. Заселено 4% дерев, за попередніми даними осінніх обстежень, середня чисельність складає 1 гніздо/дерево.

     Зелена яблунева попелиця. Закінчується відкладання яєць, які й залишаться на зимівлю. Заселено 88% дерев. Чисельність самок поодинока, максимально – 1 екз./лист при заселенні у середньому 1% листя, максимально – 2%.

     Червоний та бурий плодові кліщі. Зменшення чисельності шкідника свідчить про закінчення відкладання яєць, які й залишаться на зимівлю. 

     Червоним плодовим кліщем заселено 91% дерев, середня чисельність складає 1 екз./лист, максимально – 2.

     Бурим плодовим кліщем заселено 20% дерев, середня чисельність складає 1 екз./лист, максимально – 2.

     Плодова гниль на яблуні. Уражено 10% дерев, у середньому – 2,5% плодів, максимально – 4%, розвиток хвороби – 6%.

     Паршею на яблуні уражено 28% дерев, у середньому – 10% листя, максимально – 18%, із розвитком хвороби – 5%. Плодів уражено у середньому 4,5%, максимально – 10%, із розвитком хвороби – 6%.