Метеорологічні умови
У третій декаді січня спостерігалась холодна, волога погода. Середньодекадна температура повітря виявилась на 0,6° вище за середню багаторічну і становила 4,0º морозу. Максимальна температура повітря підвищувалась до 2,2° тепла, поверхня снігу прогрівалась до 1° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 12,2º морозу, поверхня снігу охолоджувалась до 16º морозу.
Сума опадів за декаду склала 7 мм, або 47% норми. Сніговий покрив залягав епізодично, за даними снігозйомки на 31 січня, висота снігу склала 6 см. Під час найбільшого похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) знижувалась до 4º морозу і була незагрозлива для рослин озимих культур. Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих культур були задовільні. Розрахункова критична температура вимерзання у фазі кущення становила 14,9 º морозу.
Упродовж звітного періоду загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур не спостерігалося, посіви перебували у стані зимового спокою.
Результати відбору монолітів озимої пшениці
За попередніми даними відрощування монолітів озимих зернових культур виявлено, що загибель рослин озимої пшениці становить до 2%, озимого ячменю – до 5%. У наступній інформації будуть надані остаточні результати відрощування озимини.
Мишоподібні гризуни
Протягом ІІІ декади січня утримувалась холодна погода. На початку І декади лютого спостерігалось підвищення температури повітря та опади у вигляді дощу, а на сільськогосподарських угіддях виявлене поступове танення снігового покриву. Значне промерзання грунту не дозволяє у повній мірі поглинути талі води, що спричиняє підтоплення та загибель житлових нір мишоподібних гризунів. На даний час загибель нір виявлена лише у низинах на посівах багаторічних трав та неорних земель.
На посівах озимої пшениці гризуни заселили 36% обстежених площ, середня чисельність – 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально – 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).
Шкідниками заселено 37% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність – 1 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально – 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).
На посівах багаторічних трав гризуни виявлені на всіх площах, середня чисельність – 1 кол./га з 1,9 житлової нори, максимально – 2 кол./га з 5 житловими норами. Загибель житлових нір – 5%.
На неорних землях середня чисельність колоній гризунів складала 2 кол./га з 2,6 житлової нори, максимально – 4 кол. з 5 житловими норами. Загибель житлових нір у середньому становила 4% .