Метеорологічні умови

     Третя декада жовтня характеризувалась зниженням температури повітря, сильними вітрами та сухою погодою. Мінімальна температура повітря знижувалась до 4º морозу, максимальна температура підвищувалась до 15° тепла.

     Прохолодна із заморозками та незначними опадами погода жовтня була малосприятлива для осіннього розвитку озимих культур. Накопичення ефективних температур, порівняно з минулим роком, відбувалось значно повільніше, розвиток озимини спостерігався пізніше. Через те, що в області період посіву озимої пшениці був розтягнутим (вересень – жовтень) та у зв’язку з несприятливими погодними умовами, на даний час спостерігається відставання у розвитку озимини, фаза культури варіюється від проростання зерна до початку кущення. Також слід зазначити, що на посівах озимих відмічено дефіцит запасів продуктивної вологи ґрунту. Унаслідок всіх факторів можливо, що на більшості площ посівів озимі культури припинять вегетацію у слабо розвиненому стані і будуть уразливими до несприятливих умов перезимівлі (низькі температури, утворення льодової кірки) у разі їх виникнення.

     Опадів у звітному періоді не було.

Шкідники та хвороби озимої пшениці та озимого ріпаку

     У зв’язку зі зниженням температури повітря триває неактивне живлення личинок хлібної жужелиці на 22% обстежених площ посівів озимої пшениці, посіяної по стерньових попередниках та крайових смугах полів, прилеглих до них. Середня чисельність личинок - 0,3 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 77%, ІІІ – 23%.

     Триває неактивне живлення гусениць озимої совки ІІ покоління на посівах озимого ріпаку та озимої пшениці. Середня чисельність гусениць – 0,2 гус./м², максимально – 2 гус./м². Віковий склад гусениць становив: У віку – 70%, УІ – 30%.

     Суха та вітряна погода ІІІ декади жовтня стримувала розвиток і поширення хвороб на посівах озимого ріпаку та озимої пшениці.

     Пероноспорозом уражено 31% обстежених площ посівів озимого ріпаку, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 2%.

     Білою плямистістю уражено 35% обстежених площ, у середньому - 2% рослин, максимально - 4%, розвиток хвороби - 2%.

     На посівах озимої пшениці кореневі гнилі виявлені на посівах ранніх строків. Уражено 9% площ, у середньому - 0,3% рослин, максимально - 1%, з розвитком хвороби - 1%.

Мишоподібні гризуни

     Незначне збільшення житлових нір та колоній виявлено лише на посівах багаторічних трав та неорних землях.

     На озимій пшениці гризунами заселено 35% обстежених площ, середня чисельність - 1 кол./га з 1,1 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 2 житловими норами

     На посівах озимого ріпаку шкідниками заселено 39% площ, середня чисельність - 1 кол./га з 1,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 2 житловими норами.

     На багаторічних травах мишоподібні гризуни заселили всі обстежені площі посівів, середня чисельність колоній шкідників - 1 кол./га з 1,6 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами.

     На неорних землях гризуни виявлені на всіх обстежених площах, середня чисельність колоній складала 2 кол./га з 2 житловими норами, максимально - 3 кол. з 4 житловими норами.