Рослина часник (лат. Allium sativum) – трав’яниста багаторічна рослина, вид роду Цибуля, підродини цибулеві, родини Амарилісові. Це популярна овочева культура, що має характерний запах і гострий смак, які зумовлені наявністю у складі речовин тіоефірів. Цю рослину можна знайти практично на кожній присадибній ділянці.
Здавна часник цінувався людьми за здатність збуджувати апетит, поліпшувати травлення, зміцнювати імунітет. Використовували його як протиотруту при отруєннях і як профілактичний засіб від небезпечних хвороб.
Часник володіє унікальним хімічним складом: він містить понад 26% вуглеводів, 6,5% білка, до 20 мг аскорбінової кислоти (вітамін С), клітковину, сульфіди, сірку, йод, селен, мікроелементи, а також сполуки, що мають лікувальні властивості при вживанні часнику в сирому вигляді. Часник має виражену антисептичну та бактерицидну дію, завдяки чому його часто використовують у медицині.
В їжу використовують молоде листя і зубки. Часник застосовують при солінні й маринуванні овочів, грибів, приготуванні соусів, а також при приготуванні їжі в багатьох кухнях світу.
Вирощують такі форми часнику: озимий, що стрілкується, озимий, що не стрілкується, та ярий. Розмножується часник зубками або повітряними цибулинками - бульбочками, які висаджують під зиму. Для посадки відбирають великі та середні за розміром зубки. Початкова маса садивного матеріалу має значення. Чим більший зубок, тим більше утворюється коренів восени. А оскільки з коріння до плоду надходять всі необхідні поживні речовини, то і урожай буде більший. Оптимальною нормою посадки можна вважати 220 тисяч штук на гектар. Садять його зазвичай у рядки, відстань між зубками в рядку повинна бути від 5 до 10 см, міжряддя - 45 см. Глибина посадки залежить від типу грунту, але в загальному випадку її можна прийняти як 6-7 см.
Добрими попередниками для часнику можна назвати культури: сидерати, бобові, капусту, гарбузові. Часник краще не висаджувати після близькоспоріднених рослин, тобто сімейства амарилісових – цибулі, а також моркви. Садити часник починають у середині жовтня за два – три тижні до настання заморозків, щоб часник добре вкоренився, але паростки не проросли. Добрива краще застосовувати органічні. У разі підвищеної кислотності ґрунту, його потрібно заздалегідь піддати вапнуванню. Ґрунт має бути зволоженим, адже часник вологолюбна культура. Фосфор і калій вносять у ґрунт відразу, а азот треба додавати в якості підживлення вже пізніше, навесні.
Часник має досить велику кількість патогенів, які можуть значно знизити врожай. При цьому часник має як загальні хвороби, які зустрічаються у всіх представників роду цибулевих, так і стійкий до деяких з них. Часник може вражатися бактеріальною гниллю, сажкою, іржею, що зустрічаються також і в цибулі. Але найбільш небезпечним захворюванням визнаний фузаріоз. Це грибкове захворювання, яке не тільки шкодить культурі, але й небезпечне для здоров’я тварин і людей. Саме фузаріоз – головна причина зниження схожості і того, що буває складно визначити норму висадки зубків на гектар. Через приховану інфекцію можна отримати, наприклад, 80 пророслих зубків із 100 посаджених. Долати хвороби треба комплексно: це і дотримання сівозміни, і підбір сортів садивного матеріалу, і обробка фунгіцидами. Також часник пошкоджують кліщі та цибульні мухи. Знищують шкідників за допомогою отрутохімікатів і пестицидів.
У реєстрі сортів рослин часник представлений сортами як вітчизняної, так і зарубіжної селекції: Ірен, Любаша, Дніпровський велетень, Софіївський, Прометей, Спас, Мереф’янський білий, Мессідром, Матадор, Месідор та інші. Заслуговує на увагу овочівників ультраскоростиглий сорт Лідія української селекції, який не стрілкується . Зважаючи на цінні властивості часнику, його вирощують на присадибних ділянках, городах, фермери на полях. Товарний урожай часнику в залежності від потенційних можливостей сорту складає від 8 до 18 тонн з гектара.