Метеорологічні умови

У першій та на початку другої декади червня спостерігалась спекотна та суха погода. Середньодекадна температура повітря виявилась на 4,1° вище за середню багаторічну та становила 23,2º тепла. Максимальна температура повітря підвищувалась до 32,2° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 57° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 13,5° тепла, поверхня ґрунту охолоджувалась до 13º тепла.

Опади розподілялись нерівномірно, їхня сума варіювалась від 2 мм до 16 мм. Середньодекадна відносна вологість повітря дорівнювала 51 – 61%. Скрізь по області в денні години відносна вологість знижувалась до 30% і менше.

Спекотна та суха погода, яка переважала упродовж декади, обумовила прискорення дозрівання зерна ранніх хлібів та погіршила умови для формування їхнього врожаю.

Незважаючи на випадання дощів у багатьох районах області продовжувалось зниження запасів вологи на площах із зерновими культурами та посилення ґрунтової посухи: вологозапаси у метровому шарі значно знизились та відповідають критеріям небезпечного агрометеорологічного явища.

На півдні області розпочалось збирання врожаю озимого ячменю.

 

Фенологія культур

Озима пшениця – молочна - молочно-воскова стиглість;

озимий ріпак – дозрівання стручків;

ярий ячмінь – молочна стиглість;

горох – ріст та дозрівання стручків;

кукурудза – 8 листків;

соняшник – початок утворення кошиків;

яблуня, персик – ріст плодів;

абрикос, вишня, черешня – збирання плодів.

Шкідники та хвороби озимих культур, ярого ячменю та гороху

Клоп черепашка. Триває шкодочинність личинок. Заселено 42% обстежених площ посівів зернових колосових культур, середня чисельність личинок – 0,4 екз./м². Пошкоджено у середньому 2% колосків. За віковим складом личинки ІІ віку становили 52%, ІІІ – 41%, ІУ – 7%.

Личинками пшеничного трипсу заселено 55% обстежених площ посівів зернових колосових культур, у середньому – 2% рослин за середньої чисельності 2 екз./колос.

Зменшується чисельність злакових попелиць на посівах зернових колосових культур. Заселено 67% обстежених площ посівів зернових колосових культур, середня чисельність – 1 кол./росл. при заселенні 3,5% рослин.

Жук кузька заселив осередково 24% обстежених площ посівів зернових колосових культур, у середньому - 2% колосків за середньої чисельності 1 екз./росл.

Попелицями на озимому ріпаку заселено 71% обстежених площ, у середньому - 2% рослин, 4,5% стручків за середньої чисельності 2 кол./росл.

Завершується живлення личинок ріпакового насіннєвого прихованохоботника на 36% обстежених площ посівів озимого ріпаку, заселено у середньому 1,5% рослин, максимально - 3 за середньої чисельності 2 лич./росл., максимально - 4.

Завершується живлення гусениць капустяної молі І покоління та спостерігається залялькування на всіх обстежених площах посіву озимого ріпаку. Заселено у середньому 1,5% рослин, середня чисельність – 1 гус./росл.

При проведенні аналізу 100 стручків гороху встановлено середню чисельність гусениць горохової плодожерки та личинок горохового зерноїда – 1 екз./стручок при заселенні та пошкодженні 3% стручків у середньому ступені.

Гороховою попелицею заселено всі обстежені площі посіву гороху, у середньому - 2% рослин за середньої чисельності 2 екз./росл., максимально – 1 колонія.

Незначне збільшення відсотка уражених площ та рослин хворобами виявлено лише у тих районах, де пройшли опади.

Септоріоз колоса. Хворобу виявлено на 14% обстежених площ посівів озимих зернових колосових культур, уражено у середньому 1% колосків, максимально - 3%, із розвитком хвороби - 1%.

Фузаріозом колоса уражено 9% обстежених площ посівів озимих зернових колосових культур, уражено у середньому 1% колосків, максимально - 2%, із розвитком хвороби - 1%.

Борошнистою росою уражено 40% обстежених площ посівів озимої пшениці та 56% озимого ячменю, у середньому – 2,5% рослин, максимально - 4% (на крайових смугах). Розвиток хвороби – 2%.

Кореневі гнилі виявлено на 6% обстежених площ посівів озимих зернових колосових культур, уражено у середньому 0,5% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Септоріозом уражено 36% обстежених площ посівів озимої пшениці та 42% озимого ячменю, у середньому – 2,5% рослин, максимально - 4%, розвиток хвороби - 2%.

Бура листкова іржа. Уражено 25% обстежених площ посіву озимої пшениці та 30% озимого ячменю, у середньому – 2% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби - 2%.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 37% обстежених площ, у середньому – 2,5% рослин, максимально - 5%, із розвитком хвороби - 2%.

Альтернаріоз. Прояви хвороби у посівах озимого ріпаку виявлено також і на стручках. Уражено 28% обстежених площ, у середньому - 1,5% рослин та 0,5% стручків, максимально - 3%, з розвитком хвороби - 2%.

Септоріозом та борошнистою росою уражено 44% обстежених площ посівів ярого ячменю, у середньому – 2% рослин, максимально - 3%, розвиток хвороби - 1%.

 

Шкідники і хвороби соняшнику, сої та кукурудзи

Смугасті блішки. Триває активне живлення шкідника. Заселено 100% обстежених площ посіву кукурудзи, пошкоджено у середньому 2,5% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.

Геліхризова попелиця. Заселено 34% обстежених площ посівів соняшнику, у середньому - 2% рослин, середня чисельність - 3 екз./росл.

Попелицями заселено всі обстежені площі посіву сої за середньої чисельності 1 колонія, максимально - 2 кол./рослину. Заселено та пошкоджено у середньому 3%, максимально 7% рослин у слабкому ступені.

На посівах соняшнику та сої триває шкодочинність павутинного кліща. Заселено 20% площ посівів соняшнику та 100% площ посівів сої, у середньому - 3% рослин за середньої чисельності 5 екз./лист.

У господарствах області на полях, де виявлено перевищення ЕПШ павутинного кліща, вжито захисні заходи.

Альтернаріоз на соняшнику. Хворобу виявлено на 17% площ. Уражено у середньому 1%, максимально - 3% рослин, з розвитком хвороби - 1%.

Кладоспоріоз (бура плямистість). Уражено 4% площ, у середньому - поодинокі рослини, максимально - 1% рослин, з розвитком хвороби – 0,5%.

Фузаріоз на посівах соняшнику. Уражено 9% обстежених площ посівів, у середньому - 1% рослин, максимально - 2%, розвиток хвороби – 1%.

 

Багатоїдні шкідники

Суха та спекотна погода сприяє активному живленню та переміщенню личинок саранових в ареалі резервації (на неорних землях, балках, толоках тощо). Середня чисельність личинок - 0,6, максимально - 4 лич./м². За видовим складом кобилка блакитнокрила становить 26%, кобилка темнокрила – 23%, хрестовичка мала – 22%, кобилка чорносмугаста – 29%, знайдено поодинокі екземпляри італійського пруса. За віковим складом личинки ІІІ віку становлять 70%, ІУ – 30%.

Озима совка І покоління. Триває шкодочинність гусениць на посівах кукурудзи, овочевих культур та соняшнику. Заселено 100% площ овочів, 37% посівів кукурудзи та соняшнику за середньої чисельності 0,5 гус./м² на овочевих культурах, 0,2 гус./м² - на кукурудзі та соняшнику. За віковим складом гусениці ІІІ віку – 42%, ІУ - 48, У – 10%.

Лучний метелик І покоління. Триває живлення гусениць на крайових смугах 18% обстежених площ посівів соняшнику та кукурудзи, 100% площ багаторічних трав. Середня чисельність гусениць - 0,2 гус./росл., за віковим складом гусениці І віку становили 15%, ІІ - 82%, ІІІ – 3%.

Капустяна совка І покоління. На рослинах капусти спостерігається живлення гусениць. Заселено 2% рослин, середня чисельність - 1 гус./росл., за віковим складом гусениці ІІ віку становили 73%, ІІІ – 27%.

Бавовникова совка І покоління. Гусениць виявлено на 26% обстежених площ посіву кукурудзи, заселено у середньому 1,5% рослин за середньої чисельності 1 гус./росл. За віковим складом гусениці І віку становлять 80%, ІІ – 20%.

 

Шкідники овочевих культур

Гусениці капустяного білана шкодять на 3% рослин капусти за середньої чисельності 3 гус./росл. За віковим складом гусениці ІІІ віку становлять 35%, ІУ – 65%.

Білокрилкою заселено всі обстежені площі капусти, у середньому – 10% рослин, максимально - 25% за середньої чисельності 5 екз./росл., максимально – 20.

Спостерігається вихід нового покоління колорадського жука на рослинах картоплі та томатів. Заселено у середньому 5% рослин, максимально – 11 за середньої чисельності імаго 2 екз./росл.

Завершується живлення та спостерігається залялькування гусениць капустяної молі І покоління. Заселено 2% рослин за середньої чисельності 2 гус./росл. За віковим складом гусениці ІІІ віку становлять 85%, лялечки – 15%.

Шкідники саду

Гусениці яблуневої плодожерки І покоління продовжують живлення всередині плодів. Пошкоджені плоди виявлено на 41% дерев. Із обстежених 100 плодів пошкоджено у середньому 2,8%, максимально – 4%. За віковим складом гусениці ІІ віку становлять 48%, ІІІ - 34% та ІУ - 18%.

Каліфорнійська щитівка. Упродовж першої та другої декад червня проходило відродження личинок-мандрівниць. Заселено 23% дерев за середньої чисельності 0,2 лич./п.м.г., максимально – 1. Пошкоджено поодинокі плоди.

Пошкоджені плоди гусеницями сливової плодожерки І покоління виявлено на 10% дерев. Із обстежених 100 плодів пошкоджено у середньому 1,3%, максимально – 3% із 1 гус./плід.

Личинки сірого брунькового довгоносика опустилися в грунт у приствольному колі дерев.  

Суха та спекотна погода сприяє подальшому живленню гусениць яблуневої молі на 31% дерев. Пошкоджено у середньому 3% листя, максимально – 5 за середньої чисельності 0,1 гус./п.м.г., максимально - 1.

Личинки яблуневого пильщика шкодочинять на 16% дерев. Із обстежених 100 плодів пошкоджено у середньому 2,2%, максимально – 3% із 1 лич./плід.

Білан жилкуватий. Розпочався літ метеликів. У радіусі 25 м налічується 1, максимально – 2 метелики.

Виявлено поодинокий літ метеликів золотогуза.

Триває шкодочинність личинок зеленої яблуневої попелиці на 67% дерев. Пошкоджено у середньому 4,5% листя, максимально - 7%, середня чисельність - 2 кол./лист, максимально - 3.

Личинками червоногалової попелиці заселено 44% дерев, у середньому 5% листя, максимально - 9%, середня чисельність - 1 кол./лист, максимально - 2.

Триває шкодочинність на молодих пагонах черешні нового покоління вишневої попелиці. Заселено 49% дерев, пошкоджено 7% листя, максимально – 14% за середньої чисельності 2 кол./лист, максимально - 4.

Вишнева муха. Пошкоджені плоди виявлено на 9% дерев середніх та пізніх сортів черешні. Пошкоджено у середньому 3% плодів, максимально - 9% із 1 лич./плід.

Суха та спекотна погода сприяє збільшенню заселених дерев та шкодочинності всіх видів кліщів.

Червоний плодовий кліщ. Заселено 80% дерев, середня чисельність становить 2 екз./лист, максимально – 3. Пошкоджено у середньому 3,5% листя, максимально - 10.

Бурий кліщ заселив 18% дерев, середня чисельність становить 1,5 екз./лист, максимально – 2. Пошкоджено у середньому 3% листя, максимально - 6.

При обстеженні саду виявлено збільшення заселених дерев і глодовим кліщем. Заселено 11% дерев. Пошкоджено у середньому 2% листя, максимально – 4 за середньої чисельності 1,5 екз./лист, максимально – 2.

Хвороби плодових культур

Погодні умови (суха та спекотна погода) сприяють підсиханню ураженого листя від основних хвороб.

Хворобою парша на яблуні уражено 10% дерев, у середньому - 2,5% листя, максимально – 5%, із розвитком хвороби - 2%.

Борошниста роса на яблуні. Уражено 33% дерев, у середньому - 5% листя, максимально – 11%, із розвитком хвороби - 4%.

Кучерявість листя персика. Хворобою уражено 20% дерев, у середньому - 4% листя, максимально - 10%, із розвитком хвороби - 4%.

Моніліоз кісточкових. Уражено у середньому 19% дерев абрикоса, черешні - 11%, із розвитком хвороби - 5%.

Плодова гниль на черешні. Уражені плоди виявлено на 4% дерев, у середньому уражено 2% плодів, максимально – 3%, розвиток хвороби – 4%.

Хворобою кокомікоз на черешні уражено 4% дерев, у середньому - 2% листя, максимально – 5%, із розвитком хвороби - 4%.