Метеорологічні умови

      Протягом першої та початку другої декади жовтня утримувалася тепла, волога погода з різкими перепадами температур та значними росами. Середня температура повітря становила 15,6º тепла, максимальна температура підвищувалась до 20° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 30° тепла, мінімальна знижувалась до 5° тепла.

     Опади на території області розподілялись нерівномірно, сума їх склала від 10 мм до 18 мм.

 Фенологія культур

     Кукурудза – збирання;

     озимий ріпак – розетка;

     озима пшениця – кущіння.

Шкідники та хвороби озимої пшениці та озимого ріпаку

     Розпочалось опускання несправжніх гусениць ріпакового пильщика у ґрунт на залялькування, середня чисельність складає 0,3 екз./м², максимально ‒
3 екз./м². Заселено 76% обстежених площ посівів озимого ріпаку, пошкоджено у середньому 3% рослин, максимально ‒ 4%. За віковим складом несправжні гусениці V віку становили 100%.

     Яйцекладки ріпакового листоїда виявлені на 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку. За даними осінніх ґрунтових розкопок, середня чисельність яйцекладок становила 0,3 екз./м², максимально ‒ 1.

     Ріпаковий та капустяний білани. Спостерігається поодинокий літ метеликів та шкодочинність гусениць молодших віків. Заселено 23% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність становила 1 гус./рослину, максимально – 15, заселено 1,5% рослин. Віковий склад гусениць: І – 85%,
ІІ – 15%.

     Триває шкодочинність хрестоцвітих блішок на всіх обстежених площах посівів озимого ріпаку. Середня чисельність – 2 екз./ м², максимально ‒ 5. Пошкоджено у середньому 4,5% рослин, максимально ‒ 8% у слабкому та середньому ступенях.

     Попелицями заселено 80% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність становить 1 кол./росл., максимально ‒ 3 при заселенні 3% рослин.

     На посівах озимої пшениці виявлено шкодочинність злакових попелиць. Заселені всі обстежені площі, середня чисельність ‒ 1 екз./росл., максимально – 3 екз., заселено у середньому 2% рослин.

     Личинки хлібної жужелиці продовжують живлення на посівах озимої пшениці, посіяної по стерньових попередниках. Заселено 14% обстежених площ, середня чисельність личинок ‒ 0,3 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 88%, ІІІ – 12%.

     Розпочалось відродження та шкодочинність злакових мух на посівах озимої пшениці. Заселено 27% обстежених площ посівів озимої пшениці, пошкоджено у середньому 0,6% рослин, максимально ‒ 1% за середньої чисельності личинок шведської мухи ‒ 1 лич./м², гессенської – 0,5 лич./м², пшеничної – 0,7 лич./м².

     Цикадки. У сонячні дні на всіх площах посівів озимої пшениці виявлене активне переміщення шкідника. Середня чисельність на 10 п.с. складала 2 екз., максимально ‒ 4. Пошкоджено у середньому 1,5%, максимально ‒ 3% рослин у слабкому ступені.

 Хвороби озимих культур

     Погодні умови були сприятливими для поширення та розвитку хвороб на посівах озимих культур.

     Білою плямистістю уражено 21% обстежених площ посівів озимого ріпаку, у середньому ‒ 1% рослин, максимально ‒ 2%, розвиток хвороби ‒ 1%.

     Пероноспорозом уражено 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку, у середньому ‒ 2% рослин, максимально ‒ 4%. Розвиток хвороби – 2%.

     Борошниста роса на посівах озимої пшениці. Уражено 19% площ, у середньому 1,5% рослин, максимально – 5%. Розвиток хвороби ‒ 1%.

     Кореневі гнилі виявлені у загущених посівах ранніх строків сівби, уражено незначний відсоток рослин.

     Хворобою септоріоз листя на озимій пшениці уражено 22% обстежених площ, у середньому ‒ 2% рослин, максимально ‒ 6%. Розвиток хвороби ‒ 2%.

Багатоїдні шкідники

     Гусениці озимої совки ІІ покоління продовжують живлення на посівах озимого ріпаку та озимої пшениці. Заселено 37% площ, середня чисельність ‒ 0,2 гус./м², максимально – 2. Віковий склад гусениць: ІV – 65% і V ‒ 35%. Пошкоджено 1% рослин, максимально ‒ 2%.

     Закінчується живлення гусениць старших віків бавовникової совки ІІІ покоління на пізній капусті. Середня чисельність складає 1 гус./росл., максимально – 2, заселено незначний відсоток рослин. За віковим складом гусениці V віку складали 30%, VІ – 70%.

 Шкідники та хвороби плодових культур

     Триває підготовка шкідників саду до зимівлі. За попередніми даними осінніх обстежень маємо:

     Яблуневий квіткоїд. Методом струшування дерев встановлено, що жуки заселили 63% дерев за середньої чисельності 3,5 екз./дерево, максимально ‒ 5.

     Плодовий довгоносик заселив 52% дерев. Середня чисельність складає 3 екз./дерево, максимально ‒ 6.

     Яблунева плодожерка. Шкідником заселено 34% дерев за середньої чисельності 4 гус./дер., максимально – 6.

     Каліфорнійська щитівка ІІ покоління. Заселено 29% дерев, середня чисельність складає 0,2 екз./погон.м гілки, максимально – 3.

     Білан жилкуватий. Зимові гнізда шкідника виявлені на 5% дерев, середня чисельність складає 1 гніздо/дерево, максимально ‒ 3.

     Золотогуз. Заселено 4% дерев зимовими гніздами за середньої чисельності 1 гніздо/дерево, максимально ‒ 2.

     При розкопках ґрунту навколо яблуневих дерев виявлені несправжні гусениці яблуневого пильщика. Заселено 38% дерев за середньої чисельності 3 несправжні гус./м², максимально – 4.

     Паршею на яблуні уражено 32% дерев, у середньому – 12% листя, максимально – 20%, із розвитком хвороби – 6%.