Інформаційне повідомлення про стан розвитку та поширення основних шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин у Дніпропетровській області станом на 07 липня 2022 року
Управління фітосанітарної безпеки, опубліковано 07 липня 2022 року о 11:51

Метеорологічні умови

     Погода І декади липня була спекотною та сухою. Максимальна температура повітря підвищувалась до 33 ° тепла, мінімальна знижувалась до 17° тепла.

     Такі погодні умови негативно впливають на вегетацію пізніх ярих культур, спричиняючи в’янення листя та дещо пригнічений стан, особливо в обідні години. Стан посівів на цей час добрий та задовільний.

     У господарствах області триває збирання врожаю озимих та ранніх ярих культур (горох).

 Фенологія культур

     Озима пшениця – господарська стиглість зерна, збирання;

     озимий ріпак – дозрівання стручків;

     ярий ячмінь – молочно-воскова стиглість зерна;

     горох – господарська стиглість, збирання;

     соняшник – цвітіння;

     кукурудза – початок викидання волоті;

     яблуня – ріст плодів.

Шкідники та хвороби озимої пшениці, озимого ячменю, озимого ріпаку, ярого ячменю, гороху

     Клоп черепашка. Триває шкодочинність личинок у посівах зернових колосових культур. Заселено 47% обстежених площ посівів, середня чисельність ‒ 0,3 лич./м², максимально ‒ 2. Пошкоджено у середньому 2% рослин, максимально ‒ 4%. За віковим складом личинки ІІІ віку становили 22%,
ІV – 48%, V – 30%.

     Гусениці горохової совки закінчили живлення. Триває їх міграція у ґрунт для подальшого залялькування. Було заселено 35% площ, пошкоджено у середньому 1,5% рослин.

     Утримання сухої та спекотної погоди, а також збирання урожаю стримують розвиток та поширення основних хвороб на зернових колосових культурах.

     Хворобою фузаріоз колосу на озимій пшениці уражено 9% обстежених площ та 8% озимого ячменю, у середньому ‒ 1% колосків, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 1%.

     Септоріоз колосу на озимій пшениці. Уражено 7% обстежених площ посіву озимої пшениці та 6% озимого ячменю, у середньому ‒ 1% колосків, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 1%.

     Септоріоз колосу на ярому ячмені. Уражено 6% обстежених площ посівів ярого ячменю, у середньому – 1% колосків, розвиток хвороби ‒ 1%.

 Шкідники та хвороби соняшнику, кукурудзи, озимого ріпаку

     Триває шкодочинність геліхризової попелиці на соняшнику. Заселено 65% обстежених площ, у середньому ‒ 3% рослин, максимально ‒ 6% за середньої чисельності 4 екз./росл., максимально ‒ 11.

     На початку І декади липня спостерігався початок льоту соняшникової вогнівки на посівах соняшнику. На 10 кроків налічується у середньому 1 метелик, максимально ‒ 2.

     Виявлено незначний розвиток хвороб на пізніх ярих культурах.

     Фомозом уражено 12% обстежених площ посівів соняшнику, у середньому – 1,5% рослин, максимально ‒ 3% рослин, розвиток хвороби – 1,5%.

     Пероноспороз на соняшнику. Уражено 15% обстежених площ, уражено – 2% рослин. Розвиток хвороби – 1,5%.

     Смугаста блішка на кукурудзі. Шкідника виявлено на всіх обстежених площах. Заселено та пошкоджено у середньому 2,5% рослин, максимально – 4 за середньої чисельності 2 екз./росл., максимально – 3.

     Попелиці на кукурудзі виявлені на всіх обстежених площах. Заселено та пошкоджено у середньому 3,5% рослин, максимально ‒ 6% за середньої чисельності 2 екз./росл., максимально – 10.

     Біла та сіра гнилі стручків на озимому ріпаку виявлені зі сторін лісосмуг, у районах, де спостерігались опади. Уражено 5% обстежених площ, у середньому ‒ 1% стручків, максимально ‒ 3%. Розвиток хвороби ‒ 2%.

Багатоїдні шкідники

     Стебловий метелик. Триває літ метеликів та шкодочинність гусениць. Середня чисельність метеликів складає на 10 кроків 1 метелика, максимально ‒ 2. Гусениці пошкодили до 1% рослин за середньої чисельності 1 гус./рослину.

     Лучний метелик І покоління. Гусениці шкодять у посівах соняшнику, кукурудзи та багаторічних трав. Заселено 20% обстежених площ соняшнику та кукурудзи, у середньому ‒ 1% рослин лише на крайових смугах полів. Середня чисельність гусениць ‒ 1 гус./росл. За віковим складом гусениці ІІ віку становили 45%, ІІІ – 50% і ІV ‒ 5%.

     Гусениці озимої совки І покоління шкодочинять на посівах соняшнику та кукурудзи. Заселено 41% обстежених площ, середня чисельність гусениць ‒ 0,3 гус./м², максимально ‒ 2. За віковим складом гусениці ІІІ віку становили 67%, ІV – 30% і V ‒ 3%.

     Гусениці капустяної совки та совки-гамми І покоління заселили 27% обстежених площ посівів соняшнику та кукурудзи. Пошкоджено у середньому 2% рослин, максимально - 4%, середня чисельність - 1 гус./росл. За віковим складом гусениці ІІІ віку становлять 39%, ІУ – 55% і У-6%.

     Саранові. За даними обстежень Самарського та Петриківського рибгоспів переважають нестадні види шкідника: кобилка блакитнокрила ‒ 25%, кобилка темнокрила ‒ 40%, хрестовичка мала ‒ 20%, кобилка чорносмугаста – 15% та поодинокі екземпляри італійського пруса. Середня чисельність ‒ 0,5 лич./м², максимально ‒ 4. За віковим складам личинки ІІІ віку становили 13%, ІV – 77% і V ‒ 10%.

     Гусениці бавовникової совки І покоління шкодять на 27% обстежених площ посівів соняшнику та кукурудзи за середньої чисельності 1 гус./росл. при заселенні 1,5% рослин. За віковим складом гусениці ІІ віку становлять 50%, ІІІ – 39%, ІV ‒ 11%.

Шкідники овочевих культур

     Колорадський жук. Триває шкодочинність жуків за середньої чисельності 2 екз./росл., максимально ‒ 5. Пошкоджено у середньому 5,5% рослин, максимально ‒ 11%.

     Капустяна міль. Розпочалося відродження личинок ІІ покоління. Заселено та пошкоджено у середньому 2% рослин, максимально ‒ 5% за середньої чисельності 5 лич./росл., максимально ‒ 8.

     Триває літ метеликів ІІ покоління капустяного білана. У радіусі 25 м налічено 1 метелика. Відродження гусениць не виявлено.

     На середніх та пізніх сортах капусти триває живлення попелиць. Заселено 9% рослин за середньої чисельності 2 кол./росл., максимально ‒ 3 кол./росл.

     Хвороби фітофтороз та макроспоріоз подальшого поширення не мали. Виявлено на картоплі та томатах на всіх обстежених площах посадки, уражено у середньому 3% рослин, максимально ‒ 6%. Розвиток хвороби ‒ 2%.

Шкідники саду

     Яблунева плодожерка ІІ покоління. Розпочалося відродження гусениць ІІ покоління. Пошкоджені поодинокі плоди виявлені на 9% дерев із 1 гус./плід. Віковий склад гусениць лише І віку ‒ 100%.

     Сливова плодожерка І покоління. Закінчується живлення гусениць на 6% дерев. Із обстежених 100 плодів пошкоджено у середньому 3,5%, максимально ‒ 5%. Віковий склад гусениць складає: ІV віку ‒ 10%, V – 35%, 55% ‒ лялечки.

     Продовжується живлення личинок каліфорнійської щитівки. Пошкоджені плоди виявлені на 29% дерев за середньої чисельності
0,1 лич./погон.м гілки, максимально – 1. Пошкоджено у середньому 1,2% плодів, максимально – 2%.

     Продовжується живлення гусениць білана жилкуватого та золотогуза на 3 ‒ 5% дерев за середньої чисельності 1 гус./лист, максимально ‒ 2. Пошкоджено у середньому 2,5% листя, максимально – 4%.

     Триває шкодочинність личинок зеленої яблуневої попелиці. Заселено 74% дерев за середньої чисельності 4 екз./лист, максимально – 6 при заселенні 10% листя, максимально – 20%.

     Сливова попелиця. Заселено 67% дерев за середньої чисельності 2 кол./лист, максимально ‒ 3 при заселенні 13% листя, максимально – 25%.

     Личинки червоного плодового кліща шкодочинять на 91% дерев. Заселено та пошкоджено у середньому 3,5% листя, максимально – 10%. Середня чисельність личинок складає 2,5 лич./лист, максимально ‒ 3.

     Триває шкодочинність личинок бурого плодового кліща на 16% дерев за середньої чисельності 1,5 лич./лист, максимально – 2 при заселенні 3% листя, максимально – 6%.

     Личинки глодового плодового кліща шкодочинять на 3% дерев за середньої чисельності 1,5 лич./лист, максимально – 3 при заселенні 2,5% листя, максимально – 4%.

     Вишнева муха. Триває живлення личинок на пізніх сортах черешні. Пошкоджені плоди виявлені на 11% дерев, у середньому пошкоджено 9% плодів, максимально – 16%.

     Триває шкодочинність вишневої попелиці. Заселено 23% дерев за середньої чисельності 2,5 кол./лист, максимально ‒ 4 при заселенні 8% листя, максимально ‒ 20%.

Хвороби плодових

     Борошниста роса на яблуні. Поширення хвороби на інші дерева не виявлено. Уражено 35% дерев, у середньому ‒ 6% листя, максимально ‒ 10%, розвиток хвороби – 10%.

     Парша на яблуні. Уражено 12% дерев, у середньому ‒ 2% листя, максимально – 6%, із розвитком хвороби – 4%.

     Моніліоз на кісточкових (абрикос, персик). Уражено у середньому 26% дерев та 25% пагонів, розвиток хвороби – 20%.

     Кучерявість листя персика. Хворобою уражено 36% дерев, у середньому уражено 22% листя, максимально – 35%, із розвитком хвороби – 20%.

     Кокомікоз на черешні. Хворобою уражено 7% дерев, у середньому уражено 4% листя, максимально – 8%, із розвитком хвороби ‒ 2%.

     Плодова гниль на черешні. Уражені плоди виявлені на 11% дерев, із 100 ягід уражено у середньому 7%, максимально – 12%, із розвитком хвороби – 20 ‒ 50%.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux