Метеорологічні умови

     Погодні умови третьої декади грудня та початку січня були складними. Протягом третьої декади грудня утримувалася холодна зі значними опадами погода. Середньодекадна температура повітря виявилася на 4,2º нижче за середню багаторічну та становила 6,4º морозу. Максимальна температура повітря підвищувалася до 2,6° тепла, поверхня снігу прогрівалася до 1° тепла. Мінімальна температура повітря опускалась до позначки 18° морозу, поверхня снігу охолоджувалася до 24° морозу. Глибина промерзання грунту на кінець декади складала 7 см. Мінімальна температура на глибині залягання вузла кущення знижувалася до 6º морозу і була незагрозлива для озимих культур. Сніговий покрив залягав висотою 21 см.

     З 28 грудня по всій території області спостерігалось суттєве погіршення погодних умов: сильні пориви вітру супроводжувались опадами у вигляді снігу та дощу та налипанням мокрого снігу. Поступово сніг перейшов у дощ, і нічне зниження температури повітря спричинило ущільнення снігового покриву та утворення льодяної кірки на полях. Сума опадів у вигляді снігу та дощу склала 39 мм.

     На початку січня утримувалася тепла та дощова погода, яка сприяла таненню снігу, але мерзлий грунт не поглинав талі води у повному обсязі. Середня температура за цей період становила 0,8º морозу, максимальна температура повітря підвищувалася до 3,4° тепла, а мінімальна опускалася до 8,5° морозу. На сільськогосподарських угіддях було виявлено застоювання води, особливо на схилах полів та у низинах.

Мишоподібні гризуни

     Такі погодні умови були складними для життєдіяльності мишоподібних гризунів. Мокрий сніговий покрив, мерзлий грунт, який не поглинав воду, спричинили підтоплення колоній та житлових нір у низинах полів. Заселення нових площ шкідниками не виявлено.

     Маршрутним обстеженням сільськогосподарських угідь встановлено: заселення площ озимої пшениці гризунами складає 36% обстежених площ, середня чисельність - 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах). Загибель нір складає 6%.

     Незначний відсоток загибелі житлових нір спостерігається на посівах озимого ріпаку. Заселено 37% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність - 1 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах). Загибель складає 7%.

     Середня чисельність колоній шкідників на посівах багаторічних трав - 1 кол./га з 1,9 житловими норами, максимально - 2 кол./га з 5 житловими норами, що складає 5% загибелі.

     Найбільший відсоток загибелі житлових нір шкідників спостерігається на неорних землях (у балках). Середня чисельність колоній гризунів складала 2 кол./га з 2,6 житлової нори, максимально - 4 кол. з 4 житловими норами. Загибель - 10%.