Метеорологічні умови

     В останні дні ІІ та у першій половині ІІІ декади листопада спостерігалась прохолодна з незначними опадами погода. Максимальна температура повітря підвищувалась до 10,2° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 14° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 10,0° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалась до 11º морозу.

     Сума опадів склала 5 мм, або 30% норми. Під час найбільшого похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) знижувалась до 1º морозу та була незагрозлива для рослин озимих культур. Озима пшениця перебувала у стадії неглибокого спокою, проходили слабкі процеси вегетації, погодні умови сприяли накопиченню цукрів, що спричинило добрі умови для проходження стадії загартування озимих культур. Розрахункова критична температура вимерзання на 20 листопада для середньозимостійких сортів у фазі кущіння становила 14,3º морозу.

Шкідники та хвороби озимої пшениці та озимого ріпаку

     Погодні умови ІІ декади листопада сприяли припиненню живлення личинок хлібної жужелиці та гусениць озимої совки на посівах зернових культур, спостерігався початок опускання їх у нижні шари ґрунту на зимівлю. Надалі, в останні дні декади, було відмічено підвищення температури повітря та часткове відновлення шкодочинності личинок та гусениць. На даний час триває неактивне живлення шкідників, у зв’язку з підвищенням температури повітря, що очкується у найближчі дні, їх шкодочинність триватиме ще деякий час.

     Личинками хлібної жужелиці заселено 22% обстежених площ посівів озимої пшениці, посіяної по стерньових попередниках та крайових смугах полів, прилеглих до них. Середня чисельність личинок - 0,3 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 58%, ІІІ – 42%.

     Гусениці озимої совки ІІ покоління шкодять на 33% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці. Середня чисельність гусениць – 0,2 гус./м², максимально – 2 гус./м². Віковий склад гусениць становив: У віку – 53%, УІ – 47%.

     Пероноспороз на посівах озимого ріпаку. Уражено 35% обстежених площ посівів, у середньому - 2% рослин, максимально - 4%. Розвиток хвороби – 2%.

     Біла плямистість на посівах озимого ріпаку. Уражено 40% обстежених площ, у середньому - 2,2% рослин, максимально - 4%, розвиток хвороби - 1%.

     Бактеріоз коренів на посівах озимого ріпаку. Уражено 7% обстежених площ, у середньому - 0,5% рослин, максимально – 2%, розвиток хвороби - 1%.

     Борошниста роса на озимій пшениці виявлена на полях, посіяних по парових попередниках, у загущених посівах на крайових смугах. Уражено 15% обстежених площ посівів, у середньому - 0,5% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 1%.

     Кореневі гнилі виявлені на посівах озимої пшениці ранніх строків. Уражено 11% площ, у середньому - 0,5% рослин, максимально - 2%, з розвитком хвороби - 1%.

Мишоподібні гризуни

     Триває заселення нових площ та відмічене незначне збільшення житлових нір та колоній гризунів на посівах озимих культур.

     Шкідниками заселено 45% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

     Гризуни виявлені на 46% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

     Після проведення захисних заходів проти мишоподібних гризунів на посівах багаторічних трав спостерігається зменшення житлових нір та колоній гризунів. Заселено 100% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідників - 1 кол./га з 1,8 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами.

     На неорних землях гризуни виявлені на всіх обстежених площах, середня чисельність колоній складала 2 кол./га з 2,5 житлової нори, максимально - 5 кол. з 5 житловими норами.