Мишоподібні гризуни є одними з найнебезпечніших шкідників озимих культур протягом осіннього-зимового періоду. Для нормальної життєдіяльності організму мишоподібним гризунам доводиться споживати велику кількість їжі, необхідність в якій зростає у зимовий період. Важливою умовою підтримання низької чисельності гризунів є вжиття агротехнічних та господарських заходів, що перешкоджають заселенню посівів гризунами. Недопущення втрат при збиранні врожаю, вчасно проведений обробіток грунту - значно обмежують час перебування гризунів на зібраній площі. Особливо ефективною є глибока оранка, під час якої знищуються нори та гнізда шкідників. На даний час усе більше господарств з метою економії коштів через підвищення цін на дизельне пальне тощо проводять поверхневий чи нульовий обробіток ґрунту та нехтують зяблевою оранкою. На таких площах спостерігається більша чисельність гризунів. Також погодні умови осіннього та початку зимового періодів, достатня кормова база сприяли розвитку та поширенню мишоподібних гризунів. Їхня шкодочинність виявлена на посівах озимих культур та багаторічних трав.

Основою будь-якої системи захисту рослин від шкідників є визначення ступеня загрози від них для культури та ухвалення рішення про доцільність застосування засобів захисту. Тому рекомендуємо провести обстеження сільськогосподарських угідь, за наявності ЕПШ 3 - 5 і більше колоній шкідників на гектарі застосовувати біологічні препарати та родентициди, дозволені до використання в Україні, згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів».

У місцях локалізації гризунів принади розкладають у нори з подальшим притоптуванням. Контролювати потрібно від 2 до 3 разів через 5 - 7 діб. При необхідності проводять повторне застосування препаратів у місцях, де спостерігається активність шкідників.

Під час вжиття захисних заходів від мишоподібних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.