Метою законопроєкту є необхідність удосконалення ряду положень у нормативних актах, які ускладнюють проходження експертизи нових сортів рослин та їх державної реєстрації, що в результаті призводить до складного, непрогнозованого та довготривалого у часі процесу набуття прав на сорт, найшвидшого введення в обіг та доступу аграріїв до найновіших сортів/гібридів, оптимізації правового регулювання у сфері набуття прав на сорти рослин, поширення та комерціалізації сорту, лібералізації процесу обігу дослідних зразків насіння та садивного матеріалу.

     Проєктом Закону передбачається внести зміни до законів України «Про насіння і садивний матеріал» та «Про охорону прав на сорти рослин».

     Законопроєктом пропонується:

- суттєво зменшити кількість експертних та реєстраційних дій/процедур та скасувати більшість суто бюрократичних поточних документів;

- встановити чіткі строки щодо процедур експертизи сортів:

- до 20 днів - розгляд заявки на сорт (включає розгляд матеріалів заявки, встановлення новизни сорту, пріоритету по сорту та експертизу назви по сорту);

- до 30 днів - на державну реєстрацію інтелектуальних прав на сорти рослин з оформленням охоронних документів (патенти та свідоцтва) і внесенням відомостей щодо сорту до державних реєстрів;

- визначити граничні строки отримання експертних висновків заявниками після завершення експертних дій в експертному закладі;

- уточнити та суттєво доповнити термінологічний ряд, який використовується у законодавстві про охорону прав на сорти рослин, з урахуванням вимог директив ЄС та міжнародних правил з охорони прав на сорти рослин, до яких держава приєдналася на законодавчому рівні;

- удосконалити та спростити процедуру державної реєстрації сортів гібридного типу - батьківських компонентів;

- удосконалити вимоги та відповідальність до експертного закладу та процедури його уповноваження;

- впровадити нову інституцію з процесу експертизи - Експерт сорту (службова особа експертного закладу, яка безпосередньо здійснює експертні дії щодо сорту). Таким чином, впроваджується міжнародна практика, при якій одна особа (експерт сорту) відповідальна за проходження усіх стадій експертиз сорту - від початку розгляду заявки до державної реєстрації прав на сорт та несе персональну відповідальність щодо дотримання вимог законодавства;

- удосконалити принцип сплати державного збору за підтримання майнових прав інтелектуальної власності на сорти, при якому власник сорту має право самостійно визначати період сплати за підтримку (кількість років);

- удосконалити порядок вільного обігу сортів рослин, які перебувають у статусі суспільного набуття.

     Проєктом також пропонується у нормах Закону України «Про насіння і садивний матеріал» доповнити вимоги до ведення реєстру суб’єктів насінництва і розсадництва, а також критерії на уповноваження органів сертифікації доповнено необхідністю власної акредитованої лабораторії та надати органам оцінки відповідності будь-якої форми власності права видачі сертифікатів, які посвідчують сортові якості насіння для категорії «сертифіковане насіння».

     Проєкт Закону зареєстровано за № 3680-д.