Кокцидіоз (Eimeriosis avium, еймеріоз) у домашньої птиці - інвазивне захворювання, викликане одноклітинними внутрішніми паразитами підкласу Coccidiida. Саме у курей паразитують 11 видів, при цьому найбільшу небезпеку становлять Eimeria tenella, E. necatricx, E.brunette, E. maxima. Повністю виключити зараження птиці кокцидіями неможливо, бо у зовнішньому середовищі вони зустрічаються у вигляді ооцист - мікроскопічних капсул, вкрай стійких до зовнішніх негативних впливів, і переносяться самим птахом, іншими тваринами і людиною.
Джерелом інвазії є хворий молодняк і дорослі кури-еймеріоносії. Фактори передачі інвазії — забруднені ооцистами еймерій корми, вода, підстилка, ґрунт, предмети догляду та інвентар. Інвазія масово спостерігається при підлоговому утриманні молодняка птиці, високій вологості повітря та використанні вогкої підстилки. Ензоотичні спалахи еймеріозу частіше трапляються навесні й восени.
Інкубаційний період триває 4—7 днів. Хвороба перебігає гостро, підгостро, хронічно, у дорослої птиці — субклінічно. Симптоми багато в чому залежать від кількості отриманих ооцист і, як наслідок, ступеня ураження, а також швидкості розмноження кокцид. Мала кількість паразитів може викликати у птиці лише зараження з наступним розвитком імунітету без явних симптомів. Важка форма може спричинити летальний результат внаслідок руйнування слизових кишечника птиці. Особливо високий відсоток смертності при ураженні Eimeria tenella, і E. Necatricx - до 70-80%.
При перебігу хвороби птиця пригнічена, споживає більше норми води (спрага), відмовляється від корму. Курчата переважно сидять біля поїлок, голови втягнуті, очі закриті, крила опущені. Гребінь, сережки та слизові оболонки анемічні. До кінця хвороби спостерігається розлад центральної нервової системи (втрата координації рухів, аж до парезу ніг і крил). Оглядаючи місце їх утримання, відзначають діарею з виділенням фекалій світло – коричневого кольору, рідкої консистенції з наявністю великої кількості слизу, іноді крові.
При патологоанатомічному розтині птиці, яка загинула, виявляють сильну гіперемію уражених ділянок кишечника, набряк слизової оболонки, наявність в ній точкових і плямистих крововиливів, які можна побачити навіть на серозній оболонці.
Важливо розуміти, що правильна профілактика тут принесе набагато більше користі, ніж лікування вже хворого поголів'я. Адже фактично повного лікування не відбувається, і птах, що переніс гострий кокцидіоз, все одно залишається джерелом небезпеки для інших. Правильна профілактика допоможе запобігти захворюванню і розвинути імунітет проти кокцид.
У першу чергу потрібно власнику птиці створити умови утримання птиці. У перший місяць життя, особливо у перші 10 днів, курчата потребують особливої турботи. Для них необхідно тепле, сухе, чисте приміщення з хорошою вентиляцією, але без протягів. Для лікування хворої птиці та профілактики еймеріозу застосовують багато вітчизняних та імпортних кокцидіостатиків. Ці препарати мають здатність запобігати розмноженню та вбивати кокцид. Однак більшість все ж більше орієнтовані в першу чергу на профілактику коли препарат дають птахам, які не мають клінічних ознак кокцидіоза, разом з їжею або водою.
Після перехворювання птиця набуває імунітету. Без реінвазії ооцистами він зберігається 45—60 днів. У звичайних умовах птиця постійно скльовує невелику кількість ооцист і при цьому зберігає стійкість проти захворювання на все життя. Імунітет має специфічність до того виду еймерій, який викликав хворобу.
Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (контактний тел. 099-723-16-99) рекомендує у разі виявлення захворювань тварин або птиці негайно звернутись до державних лікарень ветеринарної медицини що опікуються населеним пунктом, де утримуються тварини.