Інформаційне повідомлення про стан розвитку та поширення основних шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин у Дніпропетровській області станом на 30.10.2025

Метеорологічні умови

Третя декада жовтня характеризувалася дощовою погодою. Максимальна температура повітря підвищувалася до 15° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 25° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 4 тепла, поверхня ґрунту охолоджувалася до 5º тепла.

Опади в області випали у кількості 35 – 55 мм. Спостерігається покращення вологозапасів грунту. Агрометеорологічні умови звітного періоду сприятливі для розвитку рослин озимих культур.

Фенологія культур

Озимий ріпак – утворення розетки;

озима пшениця – 2 -3 листки – початок кущення.

Шкідники  та хвороби озимих культур

На 36% обстежених площ посіву озимих культур триває шкодочинність гусениць озимої совки ІІ покоління, середня чисельність - 0,4 гус./м². За віковим складом гусениці ІУ віку становлять 5%, У – 67%, УІ – 28%.

Триває доживлення та розпочалося опускання несправжніх гусениць ріпакового пильщика у грунт на залялькування. Заселено 41% обстежених площ посіву озимого ріпаку, у середньому - 2% рослин, середня чисельність – 1 гус./росл. За віковим складом гусениці У віку становлять 62%, УІ - 38%.

У теплі сонячні дні звітного періоду спостерігалася шкодочинність хрестоцвітих блішок на 21% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. Пошкоджено у середньому 1,5% рослин, максимально – 3% у слабкому ступені.

Відмічено зменшення чисельності білокрилки на посівах озимого ріпаку. Заселено 38% обстежених площ, середня чисельність - 1 екз./лист, максимально – 3 при заселенні 2% рослин.

Попелиці шкодять на 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку та 2% рослин за середньої чисельності 1 кол./росл.

Личинок шведської мухи виявлено на 29% обстежених площ, середня чисельність – 1,1 екз./кв.м, максимально – 3. Личинками пшеничної мухи заселено 17% обстежених площ за середньої чисельності 1 екз./кв.м. Личинок гессенської мухи виявлено на 24% площ, середня чисельність - 0,8 екз./кв.м, максимально – 3. Личинками злакових мух пошкоджено у середньому 0,7% рослин, максимально – 2%.

Триває шкодочинність личинок хлібної жужелиці на 8% обстежених площ посівів озимої пшениці, посіяної на стерньових попередниках. Середня чисельність личинок - 0,2 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 48%, ІІІ – 52%.

Дощова погода звітного періоду сприяла розвитку та поширенню хвороб на сільськогосподарських посівах. Виявлено збільшення відсотка уражених площ та рослин хворобами.

Борошнистою росою на посівах озимої пшениці уражено 17% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, розвиток хвороби – 1%.

Септоріоз та бура листкова іржа уразили 6% площ посіву озимої пшениці, у середньому  - 0,5% рослин, з розвитком хвороби - 0,5%.

Кореневі гнилі на посівах озимої пшениці. Уражено 4% площ та 0,2% рослин, розвиток хвороби  - 0,2%.

Пероноспорозом на озимому ріпаку уражено 29% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3%. Розвиток хвороби – 1%.

Альтернаріозом уражено 22% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Білу плямистість виявлено на 17% обстежених площ, уражено у середньому 0,5% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Мишоподібні гризуни

При маршрутному обстеженні сільськогосподарських посівів виявлено незначне збільшення заселених площ та житлових нір гризунів.

На посівах озимої пшениці шкідників виявлено на 21% обстежених площ, середня чисельність - 1 кол./га з 1,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 2 житловими норами (на крайових смугах).

На посівах озимого ріпаку мишоподібними гризунами заселено 24% обстежених площ, середня чисельність - 1 кол./га з 1,3 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).

На багаторічних травах заселено 100% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідників - 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами.

На неорних землях мишоподібних гризунів виявлено за середньої чисельності 2,2 колонії на гектар з 1,7 житлової нори, максимально – 4 кол. з 5 житловими норами.