Метеорологічні умови
У другій декаді листопада спостерігалась тепла, вітряна, із значними опадами погода. Середня температура повітря виявилась на 2,6° вище за середню багаторічну і становила 5,0º тепла. Максимальна температура повітря підвищувалась до 13,6° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 16° тепла. На початку третьої декади температура повітря знизилась до 4° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалась до 4,6º морозу, що сприяло припиненню вегетаціі озимих культур. Сума опадів (у вигляді дощу та снігу) за звітний період становила 38 мм, або 253% норми. 20 листопада утворився сніговий покрив, середня висота становила 9 см.
Шкідники та хвороби озимої пшениці й озимого ріпаку
Прохолодні погодні умови зі зниженням температури та снігом вплинули на шкідників озимих культур. Личинки хлібної жужелиці та гусениці озимої совки припиняють живлення та опускаються в нижні шари грунту.
У звітному періоді збільшення уражених площ та рослин хворобами не виявлено.
Борошниста роса. Хворобою було уражено 29% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому 2,5% рослин, максимально - 5%.
Септоріозом уражено 23% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому -1,6% рослин.
Кореневі гнилі були виявлені на 6% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено у середньому 0,5% рослин.
Пероноспорозом уражено 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку, у середньому - 2,5% рослин, максимально - 5%.
Білою плямистістю уражено 27% обстежених площ посівів озимого ріпаку, у середньому -2,2% рослин, максимально - 5%.
Мишоподібні гризуни
При обстеженні сільськогосподарських угідь спостерігається незначне збільшення житлових нір та колоній. Погодні умови початку ІІІ декади листопада сприяють переходу гризунів до підземного способу життя.
На посівах озимої пшениці середня чисельність гризунів склала 1,4 кол./га з 3 житловими норами, максимально - 3кол./га з 3 житловими норами, заселено 38% площ.
На посівах озимого ріпаку заселено 40% обстежених площ, середня чисельність становить 1,5кол./га з 3 житловими норами, максимально - 4кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).
На багаторічних травах заселено 100% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідників становила 2 кол./га з 5 житловими норами, максимально – 5 кол./га з 6 житловими норами.
На неорних землях мишоподібні гризуни виявлені на всіх обстежених площах, середня чисельність колоній становить 2,3 кол./га з 6 житловими норами, максимально – 7 кол. з 6 житловими норами.