У час, коли навколо усі говорять лише про АЧС, не варто забувати й про інші небезпечні хвороби свиней. Однією з них є бешиха, яка може передаватись іншим видам тварин і навіть людині. Дана хвороба може мати летальні наслідки для уражених тварин, а у деяких випадках призводить до смерті людини. Збудником цього захворювання є бактерія Erysipelas suum. Це нерухома, грам позитивна паличка, яка не утворює капсули і спори і може передаватись через воду і корм, або переноситись гризунами. Не виключенням є передача збудника по повітрю та навіть через пошкодження на шкірі. Дане захворювання протікає спорадично. У деяких випадках у обмеженій епізоотії чи ензоотії. Сприятливі до захворювання тварини віком від 3-х до 12-ти місячного віку. Небезпека даного захворювання полягає в тому, що джерелом збудника лишаються хворі та перехворілі тварини. Таких тварин лікують і відправляють на карантин терміном в два тижні. Бешихою можуть хворіти майже всі домашні тварини: ВРХ, коні, вівці, собаки, птиця. А також люди. Хвороба може протікати дуже швидко або мати хронічну форму. Блискавичний перебіг характеризується значним підвищенням температури тіла в тварини, інколи можуть спостерігатись нервові явища. У разі відсутності лікування тварина може загинути. У разі менш стрімкого розвитку хвороби можуть спостерігатись такі симптоми як септицемія (форма сепсису без гнійних метастазів), будуть помітні темно-фіолетові плями, які матимуть форму ромба або ж прямокутника. Хронічний перебіг матиме негативні наслідки для організму: можливі некрози шкіри, захворювання, пов’язані з серцево-судинною системою — ендокардитом. З боку опорно-рухової системи, можливі, артрити. Патологією захворювання є ціанотичність черева і підгруддя, значний ціаноз в ділянці вух; кровонаповненість та збільшення селезінки, нирок та печінки; слабкість та рихлість міокарда; крапельні крововиливи на тонкому кишечнику та на слизовій шлунку. Тож як уберегтися самому та зберегти життя поголів'я? Збереження стада полягає в суворому дотриманні ветеринарно-санітарних заходів, особливо, у літній період. Оскільки збудник не утворює капсули і спори, він легко руйнується під дією 3-х% хлорного вапна. Слід дотримуватись правил дезінфекції та дезінсекції, бо збудник може передаватись через воду та корм. Особливу увагу необхідно приділяти дератизації, тому що гризуни можуть передати у поголів'я не лише бешиху, а й ще більш тяжкі захворювання. Для лікування підходить антибіотикотерапія пеніцилінового чи тетрациклінового рядів в прийнятних до даного захворювання дозах. Гарні результати показує сироватка проти бешихи, яка навіть рекомендована всьому поголів'ю, починаючи з 2-х місячного віку, для забезпечення надійного захисту від захворювання в момент його спалаху. Тож, аби уникнути летальних випадків серед тварин, необхідно дотримуватися ветеринарно-санітарних заходів, проводити вчасні санітарно-гігієнічні заходи та, у випадку захворювання, застосовувати коректне лікування.