Зони санітарної охорони об’єктів водопостачання

Кам’янське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області привертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері питного  водопостачання.

      Підприємства водопідготовки та питного водопостачання на території Кам’янського району забезпечують населення питною водою з поверхневих джерел (річка Дніпро) та  підземних джерел водопостачання  -  свердловин.

     Дуже важливо, аби кожне джерело водопостачання  було захищеним, тому потрібно максимально унеможливити їхнє забруднення, зокрема  мікробіологічними, хімічними та іншими чинниками, що, передусім, може призвести до погіршення якості питної води. Це можливо досягнути шляхом створення належних умов для попередження вказаного забруднення та організації зон санітарної охорони джерел водопостачання. Експлуатація та їхнє  утримання здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства (Водний  кодекс України, Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», постанова КМУ від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» та інші нормативно-правові акти).

    Зона санітарної охорони (ЗСО) – це територія та акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

    Згідно із вказаними вище нормативними документами, ЗСО для  джерела водопостачання  має складатися з трьох поясів:

– перший пояс (зона  «суворого режиму»), який включає територію розташування водозабірних споруд;

– другий і третій пояси (пояси обмежень та спостережень), які включають територію, яка призначається для охорони джерел водопостачання від мікробного (другий пояс) та хімічного (третій пояс) забруднення.

     Перший пояс ЗСО – зона «суворого режиму» - має бути розташована поза територіями промислових підприємств та житлової забудови. Межі кордону першого поясу: для поверхневих вод становлять не менше 100 метрів від водозабірних  споруд (акваторія) та по прилеглому берегу від урізу води,  для підземних вод встановлюють, в залежності від ступеня захищеності підземних вод, але не менше 30 м або 50 м від водозабору.

     Другий і третій пояси – пояси обмежень, що включають територію, з якою, в силу природних умов (поверхневий стік, гідрогеологічні умови) і в результаті будівництва, промислового, побутового та іншого використання, може бути пов’язано погіршення якості води в місці її забору з джерела.

     Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено: забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання покладається:

у межах першого поясу зон – на підприємства питного водопостачання або балансоутримувача свердловини;

у межах другого та третього поясів зон – на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.

На території першого поясу ЗСО забороняється:

перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та господарських будівель;

застосування пестицидів, органічних та мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж;

скидання будь-яких стічних вод та випасання худоби;

проведення головної рубки лісу.

    На території другого поясу ЗСО забороняється:

забруднення територій викидами, сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами;

розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів, шлакосховищ та інших об'єктів, які створюють небезпеку хімічного забруднення джерел водопостачання;

розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації, наземних полів фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, які створюють небезпеку мікробного забруднення джерел водопостачання;

зберігання та застосування мінеральних добрив та пестицидів;

закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі;

проведення головної рубки лісу.

На території третього поясу ЗСО забороняється:

закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їхнього  захоронення, підземного складування твердих відходів і розробки надр землі, що може призвести до забруднення водоносного горизонту;

розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод.

Створення ЗСО включає:

Дослідження: гідрогеологічна та екологічна оцінка водного об’єкта.

Проєктування: визначення меж поясів, режимів господарювання та заходів захисту  шляхом розробки проєкту ЗСО. 

Моніторинг: регулярний контроль якості води та дотримання режимних заходів у ЗСО.

Зони санітарної охорони є важливим механізмом захисту водних ресурсів України. Чітке законодавче регулювання створює основу для їхнього функціонування, але для подолання викликів потрібні додаткові зусилля, зокрема фінансування, контроль та підвищення екологічної свідомості. Лише комплексний підхід забезпечить якісну питну воду та збереження водних екосистем.

        Наголошуємо на тому, що суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері питної води та питного водопостачання несуть відповідальність за порушення чинного законодавства, зокрема за порушення режиму охорони, господарської чи іншої діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання.