Кожен аграрій знає : не той урожай , що в полі, а той, що в коморі. Є великі ризики втрат зерна через невідповідні умови його зберігання. Тому цей процес необхідно ефективно контролювати та організувати.

     Вплив вологості на якість зерна.

     Вологість – це показник ефективної технології зберігання зерна в зерносховищах. При правильних умовах зберігання зерна на елеваторах, його вологість не повинна бути вища, ніж допустима. Цей показник становить 12%-16% відповідно культури та терміну зберігання зерна у сховищі. Для зернових, які зберігаються до 1 року, допустима вологість 14%, для зернобобових – 15%, для олійних – 6-8%. Добре зберігається сухе зерно, яке має вологість нижчу допустимої на 1-2%. При зберіганні середньо-сухого зерна є небезпека посилення інтенсивності дихання і розвитку мікроорганізмів та хвороб. Зерно, вологість якого перевищує критичну вологість на 2-3%, починає швидко втрачати свої якісні показники. Для швидкого визначення вологості зерна використовують прилади – вологоміри. Крім вологості слід контролювати вплив інших факторів на стан зерна. Неналежні умови зберігання можуть спричинити розвиток шкідливих мікроорганізмів і шкідників та призвести до псування зерна. Проте вплив негативних факторів можна контролювати спеціальними способами: аерацією, вентилюванням, охолодженням, хімічним знезараженням та консервуванням.

     Аерація зерна – це провітрювання пасивне чи штучне, яке запобігає поширенню продуктів розпаду зеленої маси.

     Провітрювання – це своєрідне оздоровлення, яке сприяє кращому захисту. Такий спосіб ефективно допомагає захистити врожай.

     Вентилювання – це продування зернової маси повітрям. Цей спосіб застосовують, якщо наявна вологість зерна більша за допустиму. У такому разі його підсушують за допомогою вентилювання, також охолоджують зерно. Даний спосіб передбачає встановлення вентиляційних систем для приміщень.

     Охолодження – продування зерна холодним повітрям за допомогою вентиляційних систем чи холодильних установок. Завдяки охолодженню шкідливі мікроорганізми не розвиваються, а в разі наявності – гинуть .

     Хімічне знезараження – пригнічення або знищення шкідників та шкідливих мікроорганізмів за допомогою хімічних речовин. Таке знезараження здійснюється різними методами: фумігація зернової маси, газація приміщень, обприскування розчинами, розкладання пігулок. Такий спосіб краще застосовувати до закладання зерна у складські приміщення.

     Консервування – стан зернової маси, коли зупиняється діяльність ферментів зародка й шкідливих мікроорганізмів. Законсервована маса перебуває у стані анабіозу, коли зупиняються будь-які біологічні зміни.

     Режим зберігання зерна.

     Значний вплив на зберігання зерна здійснюють зовнішні фактори: температура та кисень. Мікроорганізми та комахи активно розвиваються у середовищі, в якому перевищені допустимі норми вологості. Тому потрібно правильно організувати режим зберігання зерна. У сухому зерні відсутня вільна волога, яка може спричинити розвиток мікроорганізмів. У такому стані біологічні процеси майже не відбуваються. Сухе зерно найкраще зберігається, але потрібно постійно контролювати та підтримувати такий стан.