Вимоги до питного водопостачання

Під час участі спеціалістів Синельниківського районного управління у відборі проб води питної для лабораторних досліджень у Дніпропетровській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби із запланованих контрольних точок Синельниківського району власникам об’єктів питного водопостачання та представникам органів місцевого самоврядування роз’яснено та нагадано про необхідність подання інформації про облаштування та утримання першого поясу зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання; стан дотримання вимог законодавства при розробленні та реалізації проєктів зон санітарної охорони  джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання на підпорядкованій адміністративній території.

Наголошено, що, відповідно до Закону України від 10.01.2002 № 2918-III  «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»:

• санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об'єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їхнього типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об'єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання та споживання питної води (стаття 33);
• залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності та ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон (стаття 34).

Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проєкту землеустрою.

Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Статтею 35 визначено три пояси особливого режиму зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання:

• перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу;
• другий і третій пояси (обмеження та спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання.

Стаття 36 обмежує господарську та іншу діяльність у зонах санітарної охорони, а саме:

У межах першого поясу зони санітарної охорони забороняється:

• скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, вилов риби, випасання, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води;
• перебування сторонніх осіб, розміщення житлових і громадських будівель, організація причалів плаваючих засобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж;
• заготівля деревини в порядку рубок лісу головного користування.

У межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється:

• розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод;
• використання хімічних речовин без дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;
• розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків;
• зберігання та застосування пестицидів та мінеральних добрив;
• розорювання земель (крім ділянок для залуження та залісення), а також заняття садівництвом та городництвом;
• осушення та використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок;
• заготівля деревини в порядку рубок лісу головного користування;
• видобування з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд;
• влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об'єкта;
• закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі;
• забруднення територій сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами.

У межах третього поясу зони санітарної охорони забороняється:

• закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їхнього захоронення, підземне складування твердих відходів і розробка надр, що можуть призвести до забруднення водоносного горизонту;
• розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод;
• відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітарним правилам і нормам.

Відповідно до статті 37 забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання покладається:

• у межах першого поясу зон - на підприємства питного водопостачання;
• у межах другого та третього поясів зон - на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.

Також нагадано, що в разі встановлення невідповідності води питної вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400 та Державним санітарним нормам і правилам «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру», затвердженим наказом МОЗ України від 22.04.2022 № 683, суб’єкти мають усунути виявлені порушення.

Питна вода, призначена для споживання людиною, має відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад (пункт 3.1. ДСанПіН 2.2.4-171-10). 

Для виробництва питної води слід надавати перевагу воді підземних джерел питного водопостачання населення, надійно захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення.

Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання населення слід надавати перевагу джерелам та технологіям, що забезпечать виробництво питної води з оптимальним вмістом мінеральних речовин за показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (пункт 3.2. ДСанПіН 2.2.4-171-10). 

Виробництво питної води здійснюється за нормативно-технічним документом та відповідно до технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води, що пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та отримали позитивний висновок (пункт 3.10 ДСанПіН 2.2.4-171-10). 

У пункті 11 наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12.04.2024 № 309 «Про затвердження Порядку розроблення підприємствами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення технологічних регламентів» зазначено, що підставами для дострокового перегляду технологічного регламенту є зміни хімічного, фізичного та біологічного складу джерел питного водопостачання.

Технологічний регламент має чітко висвітлювати поетапно весь процес забору, виробництва, транспортування та подачі питної води споживачам, містити загальну стислу характеристику водопостачального підприємства.