1 червня 2023 року, у Міжнародний день захисту дітей, на позачерговому засіданні Кабінет Міністрів України ухвалив дві важливі постанови, які стосуються шкільного харчування:
Постанова передбачає надання фінансової підтримки закладам загальної середньої освіти у 2023/24 навчальному році для відшкодування коштів, витрачених на організацію гарячого харчування учнів 1-4 класів, та забезпечить вдосконалення організації харчування у закладах загальної середньої освіти, що вплине на спроможність територіальних громад забезпечити гаряче харчування для здобувачів освіти;
Ухвалена постанова забезпечить удосконалення організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, у яких організація гарячого харчування є неможливою та\або економічно недоцільною.
Постанову доповнює Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку (далі-Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305, новим пунктом, що надасть можливість додати технологічні моделі організації харчування та у закладах дошкільної освіти допустити організацію кейтерингу.
Такі зміни прийняті з метою врегулювання організації харчування дітей з огляду на принципи здорового харчування, приведення енергетичної цінності раціону, структури харчування до Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії.
Спосіб 1. Заклад освіти, тобто працівники, що входять до штатного розпису закладу, самостійно готують та реалізовують готові страви.
Спосіб 2. Харчування організовує постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — кейтеринг або аутсорсинг. Працівники їдальні (харчоблоку), буфету не входять до штатного розпису закладу.
У дитсадках кейтеринг можна застосувати, якщо немає харчоблоку. Як виняток, можна організувати кейтеринг на час проведення ремонтних робіт — реконструкції, капітального ремонту тощо харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоку закладу.
Визначено режим харчування
Режим (кратність) харчування визначено у пункті 16 Порядку. Його можна організовувати:
одноразово — сніданок;
дворазово — сніданок та обід;
триразово — сніданок, обід та підвечірок або вечеря;
чотириразово — сніданок, обід, підвечірок, вечеря;
п’ятиразово — сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.
Режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу.
У державних (комунальних) ЗДО тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду — 25–30 хвилин.
Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.
Щоб забезпечити різноманітність харчування, потрібно скласти примірне чотиритижневе сезонне меню.
- Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.
- Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.
- Засновник державних і комунальних закладів освіти також може забезпечити розроблення меню як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.
- Примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися медичним працівником закладу дошкільної освіти та затверджуватися керівником такого закладу.
- У разі постачання до закладу дошкільної освіти готових страв та/або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися постачальником послуг з харчування (технолог, завідувач виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.
- Примірне чотиритижневе сезонне меню можна використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби
Енергетична та поживна цінність їжі у закладі повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.
Потрібно планувати частку калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежно від режиму (кратності) харчування в закладі.
Якщо дитина з’їсть лише сніданок, калорійність має становити 25–30% добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30–35%.
М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти.
Діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетні продукти цієї групи — рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон.
Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник і директор закладу повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.
У закладах дошкільної освіти передбачено організацію харчування, зокрема і дієтичного. Відповідно до пункту 12 Норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 здобувачам освіти/дітям з харчовою алергією на молоко та молочні продукти (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики — сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в якій зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) для харчування пропонуються рослинні напої. У додатку 11 до Норм харчування визначено особливості забезпечення харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. Зокрема, наведено причини особливих дієтичних потреб:
- цукровий діабет;
- харчова алергія;
- целіакія — непереносимість глютену;
- лактозна недостатність — непереносимість лактози;
- вроджені порушення метаболізму — фенілкетонурія тощо.
Додаток 12 до Норм харчування містить перелік харчових продуктів, які не містять глютену та які його містять й потрібно виключити із харчування у разі целіакії.
У Додатку 13 до Норм харчування є інформація про вміст речовин і готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості.
Інформацію про наявність у складі готової страви/виробу алергену або непереносимої речовини потрібно обов’язково зазначити в меню відповідним індексом у дужках після назви готової страви/виробу (наприклад, сирники із сметаною (Л, МП), що вказує на наявність у страві лактози та молочних продуктів).
Інформацію з розшифровкою індексів алергенів або непереносимих речовин слід розмістити біля меню.