Шкільне харчування: як правильно приймати продукти на харчоблоці?

Безпечність шкільного обіду починається ще до приготування страви — у момент, коли харчові продукти потрапляють до закладу освіти. Приймання поставки регулюється  Порядком організації харчування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305 — і це не просто порахувати коробки. Важливо перевірити, що саме привезли, у якому стані, за яких умов та чи можна ці продукти використовувати для харчування дітей.

Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Ми вже розповіли, хто відповідає за організацію харчування, що необхідно перевіряти на харчоблоці та як формується шкільне меню.

Сьогодні простежимо наступний етап — від постачальника до харчоблоку.

Поставка приїхала. З чого почати? Кожна партія харчових продуктів, яка надходить до закладу освіти, має пройти належне приймання.

Передусім необхідно перевірити, чи відповідають фактично доставлені продукти замовленню та супровідним документам.

Важливо звернути увагу на найменування продукту, виробника, кількість, маркування, дату виробництва, строк придатності та умови зберігання.

Принцип простий: походження продукту має бути простежуваним.

Перевіряємо не лише документи. Навіть якщо документи оформлені належним чином, необхідно оцінити стан самих харчових продуктів.

Звертайте увагу на:

цілісність та чистоту упаковки;

наявність і читабельність маркування;

строк придатності;

відсутність ознак псування;

зовнішній вигляд, запах та інші органолептичні показники, якщо це можливо оцінити під час приймання;

відповідність умов транспортування вимогам для конкретного виду продукції.

Пошкоджена упаковка, відсутність необхідного маркування або ознаки псування - це привід не допустити продукт до використання.

Температура має значення. Особливої уваги потребують продукти, які повинні зберігатися та перевозитися з дотриманням визначеного температурного режиму.

Молочні продукти, м'ясо, риба, заморожена продукція та інші швидкопсувні харчові продукти мають перевозитися з дотриманням належних умов зберігання  під час доставки.

Тому під час приймання важливо переконатися, що холодовий ланцюг не був порушений, а після приймання продукція без зволікань потрапила до відповідного холодильного чи морозильного обладнання.

Якщо під час приймання виникають сумніви щодо безпечності чи відповідності продукту вимогам — він не повинен потрапити у страву дитини. Це принцип без винятків.

А транспорт? Безпечність продуктів залежить і від того, як їх доставили.

Транспортні засоби та ємності, що використовуються для перевезення харчових продуктів, мають забезпечувати їх захист від забруднення та, за необхідності, підтримувати відповідний температурний режим.

Харчові продукти під час транспортування мають бути належним чином розміщені та захищені.

Хто відповідає за приймання? Організація приймання харчових продуктів є частиною загальної системи організації харчування у закладі освіти.

Відповідальна особа контролює, зокрема, якість харчових продуктів, умови та строки їх зберігання. Водночас кожен учасник процесу має виконувати свої обов'язки в межах визначеної відповідальності.

І відповідальність постачальника не закінчується після передачі продуктів закладу: він має забезпечувати дотримання встановлених вимог до безпечності та якості харчових продуктів у межах своєї діяльності.

А результати приймання потрібно фіксувати? Так. Інформацію про приймання окремих харчових продуктів вносять до бракеражного журналу харчових продуктів, що надійшли від постачальника харчових продуктів.

У журналі, зокрема, зазначають:

назву харчового продукту;

найменування постачальника та реєстраційний номер його потужності або номер експлуатаційного дозволу;

дату і час надходження продукції та номер супровідного документа;

кількість продукту;

мінімальний термін придатності або термін придатності із зазначенням «вжити до»;

результат оцінки якості — доброякісний/недоброякісний за зовнішнім виглядом, кольором, запахом, розміром;

підпис відповідальної особи.

Важливо: до такого журналу вноситься інформація не про всі продукти, що надходять на харчоблок.

У ньому фіксують, зокрема, надходження охолодженого та замороженого м’яса (яловичини, свинини, телятини, птиці), свіжомороженої морської риби, молока, кефіру, сметани, сиру (твердого, кисломолочного, м’якого), вершкового масла, курячих яєць, а також інших продуктів, строк придатності яких зазначається датою «вжити до».

Тобто приймання таких продуктів - це не лише візуальна перевірка поставки. Результат контролю має бути зафіксований відповідальною особою у бракеражному журналі.

Прийняли - одразу правильно зберігаємо. Успішне приймання продукту - лише половина справи.

Після цього його необхідно розмістити у відповідних умовах зберігання, дотримуючись температурного режиму, строків придатності, вимог виробника та принципів товарного сусідства.

Тобто ланцюг безпеки не повинен перериватися: постачання → приймання → зберігання → приготування → готова страва.

Кожен із цих етапів впливає на те, наскільки безпечним буде харчування дитини.

Приймання продуктів - це перший «фільтр» харчоблоку. Саме тут можна вчасно виявити невідповідність і не допустити, щоб небезпечний або неякісний продукт став частиною шкільного обіду.

Держпродспоживслужба продовжує інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня».

У наступному матеріалі розповімо, як правильно зберігати харчові продукти на харчоблоці: температурний режим, товарне сусідство та строки придатності.

Детальніше на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3