У будь-якого суб’єкта господарювання можлива наявність насіння, яке втратило свої сортові та посівні якості, оброблене хімічними засобами захисту рослин і відповідно не може бути використано на продовольчі та кормові цілі. Також є випадки, коли садивний матеріал плодово-ягідних культур не відповідає заявленим сортовим чи товарним якостям і не може бути використаний для закладки багаторічних насаджень.
Згідно статті 17 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» - насіння та садивний матеріал, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, а садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень, або в інших цілях знищується під наглядом посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника.
Так, Міністерство аграрної політики і продовольства України своїм наказом № 613 від 20.12.2018 року затвердило «Порядок знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях».
Відповідно до цього Порядку, у разі прийняття рішення про необхідність знищення насіння та/або садивного матеріалу власник цього насіння направляє заяву до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби з проханням направити посадову особу, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва для нагляду за знищенням.
Насіння та/або садивний матеріал підлягає знищенню шляхом спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної та іншої обробки відповідно до вимог нормативних документів під наглядом посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва (далі – інспектор).
Інспектор до початку знищення повинен:
Після детального аналізу вищевикладених обставин інспектор визначає спосіб знищення насіння та/або садивного матеріалу та встановлює можливість самостійного знищення насіння власником насіння за місцем його зберігання або необхідність направлення його на знищення до підприємства, яке відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».
У триденний строк після отримання заяви від власника насіння інспектор повідомляє місцеву державну адміністрацію або орган місцевого самоврядування, на території якої (якого) заплановано здійснення знищення насіння та/або садивного матеріалу, про час та місце знищення.
Інспектор зобов’язаний проводити відеофіксацію знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях.
За фактом знищення насіння та/або садивного матеріалу інспектор територіального органу Держпродспоживслужби складає акт знищення насіння у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу: по одному для територіального органу Держпродспоживслужби; власника насіння чи садивного матеріалу, що знищено; підприємства, що здійснювало знищення (у разі залучення); державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (за необхідності). До акту долучається копія заяви як невід’ємна його частина.
У разі необхідності кожною зі сторін може висловлюватися окрема думка щодо знищення та відображатися в акті про знищення, як невід’ємна його частина.
Звертаємо вашу увагу на те, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва спеціалісти відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби зобов’язані контролювати питання щодо дотримання суб'єктом господарювання Порядку знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, особливо що стосується обов’язку суб’єкта господарювання проводити знищення під наглядом інспектора Головного управління.