У будь-якого суб’єкта господарювання можлива наявність насіння, яке втратило свої сортові та посівні якості, оброблене хімічними засобами захисту рослин і, відповідно, не може бути використано на продовольчі та кормові цілі. Також є випадки, коли садивний матеріал плодово-ягідних культур не відповідає заявленим сортовим чи товарним якостям і не може бути використаний для закладки багаторічних насаджень.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, а також садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або з іншою метою знищуються під наглядом посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника насіння та/або садивного матеріалу.
Послідовність дій як для бізнесу, так і для органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва, затверджено наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 20.12.2018 №613 «Порядок знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях».

Відповідно до цього Порядку, у разі ухвалення рішення про необхідність знищення насіння та/або садивного матеріалу власник цього насіння направляє заяву до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби з проханням направити посадову особу, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва, для нагляду за знищенням.

Насіння та/або садивний матеріал підлягає знищенню шляхом спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної та іншої обробки, відповідно до вимог нормативних документів, під наглядом посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва (далі – інспектор).

Інспектор до початку знищення повинен:

• детально вивчити документальне оформлення обставин виникнення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі,та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або з іншою метою;
• здійснити огляд та візуально оцінити стан насіння та/або садивного матеріалу, за яким ініційовано знищення;
• провести зважування насіння та/або здійснити перерахунок садивного матеріалу, за яким ініційовано знищення;
• перевірити задокументовані показники та порівняти їх з інформацією, зазначеною у сертифікатах, що засвідчують сортові та посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу;
• при необхідності отримати додаткову інформацію про насіння та/або садивний матеріал, які заплановано знищити.

Після детального аналізу вищевикладених обставин інспектор визначає спосіб знищення насіння та/або садивного матеріалу та встановлює можливість самостійного знищення насіння власником насіння за місцем його зберігання або необхідність направлення його на знищення до підприємства, яке відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

У триденний строк після отримання заяви від власника насіння інспектор повідомляє місцеву державну адміністрацію або орган місцевого самоврядування, на території якої (якого) заплановано здійснення знищення насіння та/або садивного матеріалу, про час та місце знищення.

Інспектор зобов’язаний проводити відеофіксацію знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та з іншою метою та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або з іншою метою.

За фактом знищення насіння та/або садивного матеріалу інспектор територіального органу Держпродспоживслужби складає акт знищення насіння у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу: по одному для територіального органу Держпродспоживслужби; власника насіння чи садивного матеріалу, що знищено; підприємства, що здійснювало знищення (у разі залучення); державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (за необхідності). До акта долучається копія заяви як невід’ємна його частина. У разі необхідності кожною зі сторін може висловлюватися окрема думка щодо знищення та відображатися в акті про знищення як невід’ємна його частина. Після підписання акта про знищення інспектор надає по одному його примірнику:

• власнику насіння, що знищено;
• підприємству, що здійснювало знищення (у разі залучення);
• державній адміністрації або місцевому органу самоврядування.

Ще один примірник акта про знищення залишається територіальному органу Держпродспоживслужби.