Порушення ветеринарно-санітарних норм утримання і технології доїння лежать в основі виникнення маститів, а відсутність своєчасної діагностики, ізоляції хворих тварин і їх лікування призводить до поширення захворювання.

     Мастит у корів — це доволі поширена проблема сучасного молочного скотарства. Він завдає серйозного економічного збитку господарям та фермерам, адже у хворих корів різко знижується удій молока. Крім того, молоко хворих тварин заборонено до вживання.

     Доїння — важлива технологічна процедура, від правильного виконання якої залежить здоров’я молочної залози. Вважається, що 70% корів заражаються збудниками маститів під час доїння.

     Стан дійок – це показник організації рутини доїння та індикатор ризику появи інфекцій. Чим більше бактерій на кінчику дійки, тим вищий ризик занесення інфекції. Тріщини і синці на дійках — це місця розмноження бактерій. Вони можуть заподіяти корові біль, змушуючи її брикатися, частіше випорожнюватися під час доїння і знижувати молоковіддачу.

     Вплив доїльних систем істотно проявляється при перетримуванні доїльного апарату на дійках корови, оскільки при  закінченні молока вакуум, який діє на дійки, збільшується і подразнює внутрішні, менш захищені частини дійок.

     Доїльний апарат підключають не пізніше як через 60−90 секунд від початку стимуляції вимені. При перетримуванні доїльних стаканів вакуум діє на дійки безперервно, спричиняючи больові відчуття у корів. При пошкодженні вакуумом клітин епітелію в молоко проникає невелика кількість крові, яку візуально визначити неможливо, тому що колір, запах і смак молока не змінюються. Больові відчуття, що повторюються щодня, можуть гальмувати молоковіддачу і виробити у корів негативну реакцію на машинне доїння. Тоді у них не повністю видоюється молоко, поступово знижується удій, і корови передчасно запускаються.

     Регулярний огляд допомагає завчасно виявити проблему і не допустити погіршення стану. Аномалії дійок можуть підвищити ризики виникнення маститу.

     Перед доїнням дійки у корів вимийте і висушіть. Доїти можна тільки тварин, у яких дійки чисті і сухі.

     Протестуйте вим’я і дійки на наявність болючості, які можуть свідчити про клінічний прояв маститу. Перші краплі молока можуть бути індикатором наявності окремих аномалій в організмі самки. Їх тестування перед початком доїння може бути обов’язковим, або обумовленою контрактом процедурою.

     Здорову шкіру легше утримувати в чистоті. Серветки для витирання дійок слід використовувати за принципом «одна серветка — одна корова». Багаторазові серветки потрібно прати при температурі щонайменше 62−65 °С, що забезпечує знищення бактерій групи кишкової палички. В той же час збудники контагіозних маститів, зокрема золотистий стафілокок, є термостабільними і гинуть лише при 80°C, та й то через 15−60 хвилин. У господарствах, де часто виявляють мастити, одноразові серветки — найкращий варіант.

     Перші цівки молока обов’язково здоюємо в окремий посуд. Таким чином ми видаляємо мікроорганізми, які накопичуються у дійковому каналі, й уникаємо забруднення здвоюваного молока.

Таблиця. Концентрація мікрофлори в молоці перших цівок.

     Для мінімізації ризику зараження інших тварин ні в якому разі не можна здоювати молоко на руку, гумовий килимок, серветку чи виливати на підлогу.

Постійне підтримання комфортних умов утримання корів (як дійних, так і сухостійних) є першочерговою умовою профілактики маститу. Гній — основне джерело бактерій, що потрапляють на вим’я корів і спричиняють мастит.

     Рекомендується використовувати невелику кількість соломи, або тирси для підстилки. Найкращий комфорт забезпечується в боксах з гумовим покриттям.

Для виявлення маститу потрібно провести аналіз молока тварини. Роблять це щомісяця, починаючи практично відразу після появи на світ теля.

     Діагностичне дослідження проводять із застосуванням розчину «Мастидин» (10 %) і молочно-контрольних пластин (МКП-1 і МКП-2). У кожну клітинку націджують 1 мл молока з різних часток вимені: перші краплі непридатні, бо можуть містити бактерії.

     У кожний зразок додають препарат і розмішують. Очікують приблизно 15 хвилин і виявляють присутність або відсутність захворювання.

Слід звернути увагу на такі стани:

-однорідність — норма;

-сліди «желе» — слабопозитивний результат;

-згустки — позитивний результат;

-фіолетовий — присутність патології;

     Коли корова хвора на мастит, її потрібно доїти руками кожні 3 години — це дозволяє захистити вим’я від появи згустків крові. Крім цього, вим’я миють прохолодною водою кілька разів на добу. Годувати тварину потрібно тільки сухими кормами, при цьому обмежити пиття.

     Для проведення діагностичних досліджень молока на мастит можна звернутись до районних та міських державних лікарень ветеринарної медицини, дільничних лікарень ветеринарної медицини, ветеринарних пунктів, які обслуговують територію Дніпропетровської області.

     В разі виникнення питань та для надання консультативної допомоги звертатись до Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за телефоном: +38099-723-16-99.