Наукою і практикою доведено, що при сівбі якісним насінням урожай збільшується від 15 до 25%. Практика насінництва показує, що в процесі тривалого розмноження якість насіннєвого матеріалу може погіршуватися. В основному погіршення насіннєвого матеріалу сорту відбувається внаслідок механічного та біологічного засмічення, а також ураження рослин хворобами.
Механічне засмічення сортів
Першою причиною механічного засмічення є порушення чергування культур і сортів у насіннєвій сівозміні. Особливо це небезпечно, коли попередня культура відноситься до важко відокремлюваних, які за розміром та формою насіння не відрізняються від основного сорту, і не відокремлюються на зерноочисних машинах (домішки жита в пшениці, вівсюга і ячменю у вівсі, м’якої пшениці в твердій). Механічне засмічення часто відбувається при посіві, якщо сівалки ретельно не очищені від насіння попередньо висіяної культури чи сорту. Найчастіше механічне засмічення сортів відбувається при збирані врожаю. Не можна допускати, щоб одним комбайном збирали насіннєві ділянки двох, трьох сортів. Очистити комбайн від зерна попередньо зібраного сорту практично неможливо. Необхідно збирання планувати так, щоб кожний сорт обслуговував окремий комбайн, автотранспорт. При розмноженні насіння різних генерацій слід дотримуватись правила: сівбу починати з нижчих, а збирання насінних площ - із вищих генерацій. Завдяки цьому не допускається змішування насіння навіть у межах одного сорту однієї культури між генераціями. Механічне засмічення насіння можливе при тимчасовому зберіганні насіння на токових площадках, обробці на зерноочисних машинах, також при транспортуванні. При ретельному дотриманні насінницької технології його можна уникнути.
Біологічне засмічення
Біологічне засмічення відбувається в результаті природного перезапилення перехреснозапильних культур. Наприклад, недопустиме перезапилення висадків цукрових буряків з кормовими, або столовими, також олійних сортів соняшнику з гризовими. Це приводить до втрати сорту. В насінництві перехреснозапильних культур необхідно дотримуватись норм просторової ізоляції, які установлені при апробації сортових посівів.
Розщеплення
У самозапильних культур, наприклад пшениці, часто нові сортові домішки з’являються в результаті спонтанної гібридизації і наступного розщеплення, особливо на сортах напівкарликового типу, якщо вони вирощуються поряд із високорослими. Під дією генів карликовості короткостебельних сортів пшениці мало утворюють пилку і квітнуть відкрито. Пилок високорослих сортів в великій кількості попадає на приймочки короткостебельних і запліднює їх. В другому поколінні в результаті розщеплення виникають домішки. Тому насінницькі ділянки короткостебельних сортів необхідно розміщувати з просторовою ізоляцією від високорослих не менше 100 м.
Поява мутантів
Це постійний біологічний процес, який може змінити будь-яку ознаку. Більшість мутантів викликають негативну зміну ознак, і погіршують сорт. Встановлено, що кількість мутантів збільшується за сівби старого насіння, обробки посівів гербіцидами, термічному знезараженню насіння, зберіганні його в несприятливих умовах. На вплив цих факторів слід звертати особливу увагу в первинних ланках насінництва, де проводять очищення сорту від домішок індивідуальним добором.
Ураження рослин і насіння хворобами
Грибні, бактеріальні, вірусні захворювання мають величезний коефіцієнт розмноження, і якщо ці хвороби передаються через насіння, то число уражених рослин з кожною генерацією швидко зростає, що може через певний час призвести до вибракування посіву з числа сортових, хоча сортова чистота при цьому може бути й дуже високою до 100%. У зв’язку з цим у процесі насінництва необхідно застосовувати всі доступні способи захисту рослин від хвороб або принаймні знизити їх до мінімуму. Велика роль при цьому належить первинному насінництву, насінницьким розплідникам, де сорт повинен бути повністю очищений від хвороб.
Вплив екологічної депресії
Сорти окремих культур можуть суттєво відрізнятись за екологічною пластичністю. Одні сорти екологічно пластичні, здатні добре розвиватись і давати високу врожайність в різних екологічних зонах. Інші сорти мало пластичні, мають вузький ареал розповсюдження, вони формують високу врожайність тільки в окремих локальних зонах, до умов яких вони пристосовані. Якщо умови навколишнього середовища не відповідають генетичній природі сорту, то послаблюється життєздатність рослин, знижується продуктивність і якість насіння, проявляється екологічна депресія. Тому насінництво необхідно розміщувати по можливості в оптимальних зонах. Переліченні причини зниження сортових якостей насіння завжди можливі при довгостроковому розмноженні сортів, тому необхідне сортооновлення, періодична заміна насіння.