Останніми роками в Україні з’явився новий карантинний  шкідник посльонових – південноамериканська томатна міль. 

Томатна мінуюча міль,  Tuta absoluta — тропічний вид метеликів родини Виїмчастокрилі молі (Gelechidae).

Імаго зовні мало чим відрізняється від інших типових представників ряду. Метелик має крила сіро-коричневого кольору 0,8–1,5 см у розмаху. Характерною є статева відмінність: самці мають більш темне забарвлення крил, ніж особини жіночої статі. Як усі шкідники ряду Лускокрилих, метелики активні в сутінках та в нічні години.

Основним хазяїном і за сумісництвом харчовою базою молі є томат. Утім, фітофаг може завдати значної шкоди й іншим представникам родини Пасльонові (Solanacea): баклажанам, картоплі, перцю тощо. Коефіцієнт розмноження та швидкість розвитку поколінь цього шкідника вражає: за сприятливих умов він здатен давати до 12 поколінь на рік.

Tuta absoluta пошкоджують  рослини томатів протягом усього періоду вегетації, від появи сходів до достигання плодів. Харчуються вони всіма надземними органами рослин: листям, стеблами, квітками, зав’яззю і плодами. Характерною ознакою ураження є утворення на заселених органах мін, які мають вигляд плям. Усередині такої міни й перебуває гусениця, яка харчується тканинами томата. Потрапляючи на плід, гусениця проникає глибоко всередину нього і сприяє його загниванню, істотно знижуючи якість та кількість урожаю, що приводить до значних збитків суб’єктів господарювання. Також несе загрозу фітосанітарної безпеки України.

Ефективними засобами боротьби є:

• Плоди пасльонових культур, насіннева і продовольча картопля, при завезенні їх з районів розповсюдження карантинних молей родини Gelechiidae, мають бути вільними від них.
• Імпорт плодів томатів та інших пасльонових культур необхідно забороняти з тих країн, де ПАТМ широко поширена.
• Пакування – тільки в нову тару або дизінфіковану за ретельного огляду на відсутність в ній личинок, лялечок чи дорослих комах.
• Пакувальний матеріал – не використовувати повторно в місцях походження цього шкідника (вивчається пакувальний матеріал, який погіршує умови існування шкідника при транзиті, наприклад, тонка поліетиленова та інша тара, через яку проходить світло).
• Зберігати плоди пасльонових культур краще в умовах відбитого світла та аерації (повна темрява сприяє розвитку шкідника).
• Місця зберігання урожаю пасльонових культур, у тому числі картоплесховища, мають бути очищені та дезінфіковані певними інсектицидами. Плоди пасльонових, у тому числі бульби картоплі, закладають на зберігання тільки не пошкодженні.
• Необхідно застосувати комплексні фітосанітарні заходи контролю як у полі, так і в сховищах, якщо цей шкідник в країні уже присутній. Обов’язковий моніторинг для своєчасного виявлення шкідника як візуальним методом, так і застосовуючи феромонні пастки. Для контролю популяції у польових умовах за великої чисельності шкідника феромонні пастки можуть бути неефективні.
• Обов’язкове пропагування певних знань серед виробників, які вирощують пасльонові культури та зберігають пасльонову рослинну продукцію, про небезпечність цих шкідників.
• Хімічний контроль не ефективний, тому що ці шкідники живляться усередині плодів пасльонових культур. Необхідно застосовувати біологічні методи захисту.

Обов’язковим є знищення поживних решток та дотримання строків збирання урожаю.