Облік зерна на елеваторі

     Елеватор – це зерновий склад, власник зерносховища. Він надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна, видає складські документи на зерно (п. 15 ст. 7 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002
№ 37-IV, далі – Закон про зерно). Такі самі послуги надають елеватори зернопереробних підприємств: борошномельні, круп’яні, комбікормові тощо.

Як скласти договір та складські документи для зберігання зерна

     Свої послуги елеватор надає відповідно до договору укладеного із замовниками (ст. 26 Закону про зерно). Договір укладають за типовою формою, затвердженою Порядком випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна, затвердженого Постановою КМУ від 11.04.2003 року № 510, далі – Постанова № 510). Додатками до нього йдуть затверджені бланки складських документів на зерно:

• просте складське свідоцтво;
• подвійне складське свідоцтво;
• складська квитанція.

     Коли оформляються складські документи, необхідно дотримуватись норм Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Мінагрополітики від 27.06.2003 № 198.

     Реєстри складських документів, зернові склади ведуть згідно з Порядком ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженим постановою КМУ від 17.11.200 № 1569. Зерновий склад страхує зерно, що прийняв на зберігання, від випадкової загибелі, пошкодження або втрати за рахунок коштів поклажодавця: за простим або подвійним складським свідоцтвом (ст. 37 Закону про зерно). Процедура надання послуг зернового складу має відповідати Регламенту зберігання, який має затвердити Мінагрополітики (ст.24 Закону про зерно). Раніше користувалися Технічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Мінагрополітики від 15.06.2004 № 228, але він втратив чинність 10.10.2014.

Як відобразити надходження зерна на зберігання

     Наразі є тільки проєкт Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах. Донедавна діяла Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджена Наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 № 661, яка скасована з 21.05.2017.

     Елеватор – це споруда для зберігання зерна. Так називають також суб’єкта господарювання, якому належить елеватор і який надає послуги зберігання, доробки і переробки зерна. Перед прийманням зерна кожен поклажодавець має укласти з елеватором договір зберігання. Зерно доставляють на елеватор автомобільним, залізничним чи водним транспортом. А тому на кожну операцію приймання поклажодавець має надати товарно – транспортну накладну (ТТН), залізничну накладну або коносамент. Якщо ТТН не надали, складають акт, в якому зазначають найменування поклажодавця, номер автомашини, вид зерна, установлену масу вантажу і вид надходження. Якість зерна обов’язково перевіряють виробничою технологічною лабораторією елеватора. Зерно оприбутковується за фактичною кількістю, встановленою зважуванням, і за якістю. Розбіжності між кількістю, зазначеною в товаросупровідних документах і визначеною зважуванням, можуть бути такі:

• похибка при зважуванні, за рахунок зважування на різних типах ваг відправником та одержувачем;
• норми природної втрати при перевезенні;
• понаднормові нестачі.

     Маса автомобіля до розвантаження (брутто), після (тара) і фактична фізична маса прийнятого зерна (нетто) записується комірником елеватора, а якість – лаборантом, безпосередньо в товаросупровідні документи, надані перевізником поклажодавця, ТТН тощо. Один примірник такого документа залишається на елеваторі, інші з підписом комірника, вагаря повертають перевізникові. Усі дані комірник заносить у журнал зважування вантажів (форма № 3ХС-28). Коли приймають зерно, що надійшло залізничним або водним транспортом, результати зважування реєструють у відповідних вагових журналах форми № 29, форми № 141, оформлюють приймальні акти форми № 14 або форми № 15. Якість визначає лабораторія елеватора і оформлює картку аналізу зерна (форма № 47). Також у лабораторії заповнюють журнали форми № 3ХС-49, форми № 59, форми № 51. У кінці оперативної доби всі документи передають у бухгалтерію, де на їх підставі оформляють у двох примірниках реєстри форми № 3ХС-4 чи № 3ХС-5. Для визначення якості прийнятого зерна за середньодобовим зразком застосовують форму реєстру № 3ХС-3. Якщо визначають якість кожної окремої партії – № 3ХС-4. На підставі складених реєстрів елеватор у двох примірниках оформляє і складські документи на зерно: складські свідоцтва чи квитанцію. Перші примірники реєстрів і другі примірники складських документів залишають у бухгалтерії елеватора, а другі примірники реєстрів і перші примірники складських документів видають поклажодавцям. Як в реєстрах, так і в складських документах, окрім фактичної маси, наводять так звану залікову масу зерна. Її застосовують для розрахунків за зерно, в тому числі для заставних закупівель. Залікова маса зерна – це фізична маса зернової культури, крім кукурудзи в качанах, зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна. Якщо зерно надійшло з кращими якісними показниками, ніж встановлено договором зберігання і які відповідають стандарту зерна, залікову масу зерна не розраховують. У цьому разі показником залікової маси буде фізична маса зерна. Фактично залікова маса – це маса, до якої буде доведено зерно внаслідок доробки, внаслідок чого зерно відповідатиме встановленому стандарту якості.

Як оформляють доробку зерна

     Доробка зерна включає очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Проводять її, якщо це передбачено договором зберігання. Оформляють доробку не рідше одного разу на місяць актом доробки на очищення і сушку зерна за формою № 34.

Очищення

     Очищення в Акті доробки зазначають: масу та якість зерна до і після доробки, фактичну масу та якість одержаних побічних продуктів і відходів. До Акта додають картки аналізу зерна форми № 47 та відомості зважування (форма № 171а, № 171б) відходів і побічних продуктів. Побічні продукти і відходи I та II категорій передають у цех відходів за фактичною масою та якістю, визначеними окремо для кожної доробленої партії зерна. Списуються з рахунку основної культури і оприбутковують за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) у міру накопичення зважують і вивозять з території елеватора та знищують згідно з чинним законодавством у присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Результати зважування відходів усіх категорій, а також побічного продукту реєструють у ваговому журналі форми № 3ХС-28, де реєструють і відпуск зерна. До акта форми № 34 додають акт розподілу відходів, у якому вказують перелік власників зерна, що підлягає доробці, з показниками якості і кількості до доробки. Лабораторія елеватора здійснює контроль технологічного процесу очищення, веде журнал реєстрації лабораторних аналізів при очищенні зерна на зерноочисних машинах (форма № 81), визначає фактичну якість партій зерна до і після очищення та продуктів, отриманих у процесі очищення. Картки аналізу зерна та відомості зважувань побічних продуктів і відходів додають до акта доробки форми № 34.