У поточному році по Дніпропетровській області зареєстровано 3 випадки захворювання на ботулізм. Причиною захворювання стала в’ялена та сушена річкова риба. Захворілі потрапили до лікувальних закладів у 2 випадках у важкому стані, в 1 – у стані середньої важкості.

     Один з випадків захворювання на ботулізм зареєстровано наприкінці жовтня поточного року. Із симптомами різкого погіршення зору, слабкості, запаморочення, сухості у роті, порушення ковтання та мовлення по медичну допомогу звернулася 40-річна мешканка м. Кам’янського. У результаті чого госпіталізована до медичного закладу КНП КМР «МЛШМД» з діагнозом «ботулізм з тяжким перебігом хвороби».

     У ході санітарно-епідеміологічного розслідування встановлено, що перші симптоми захворювання виникли після вживання риби «тарань сушена» власного виготовлення у домашніх умовах. Хворій своєчасно надане відповідне лікування, зокрема введено протиботулінічну сироватку.

     Нагадуємо, що БОТУЛІЗМ – це харчове отруєння, що може призвести до тяжких наслідків, дуже небезпечне і у багатьох випадках смертельне токсико-інфекційне захворювання, яке виникає при вживанні продуктів, заражених мікробом групи клостридії. Спори клостридії у великій кількості присутні у ґрунті, де можуть існувати довгі роки.

     Сам збудник не є небезпечним для здоров’я людини, небезпеку становить ботулотоксин, що виробляє Cl.botulinum. Коли ботулотоксин потрапляє до шлунка людини, соляна кислота не руйнує його, токсин з кров’ю поширюється організмом, до головного і спинного мозку, викликаючи важкі наслідки.

     Від людини до людини інфекція не передається. Хвора людина може становити небезпеку лише через виділення у довкілля бактерій ботулізму з фекаліями.

     Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування – м’ясо, риба, рідше овочі. Найчастіше до ботулізму призводить споживання непатраної риби прісноводних водойм домашнього виготовлення – соленої, в’яленої, сушеної та риби холодного копчення. Така риба стає небезпечною для споживання, оскільки:

    • не проходить термічну обробку, а ботулотоксин (його вегетативна форма) гине лише при кип’ятінні впродовж 10-15 хв. при t +80ºC, а спори не гинуть при кип’ятінні протягом 5 годин;

    • може бути заражена у природніх умовах, оскільки резервуаром інфекції є пісок або ж річковий мул, що є природнім анаеробним середовищем (без кисню);

    • Clostridium botulinum міститься у зараженому продукті не рівномірно, а зосереджений у визначених ділянках, тому з однієї банки або одну і ту ж рибу може їсти вся сім’я, а захворіти може лише одна або кілька осіб, які споживають в їжу заражені ботулотоксином ділянки продукту;

    • соління відбувається вже після утворення токсину, адже сіль не вбиває токсин, а лише пригнічує розмноження інфекції;

    • присутність ботулотоксину в харчових продуктах не змінює їхніх органолептичних властивостей, але може утворюватись в бомбажних (здутих) консервах, деформованих банках;

    • споживач не може знати про умови зберігання чи транспортування продукції: чи було тривале зберігання пораненої риби на ґрунті, порушення умов транспортування, зберігання, реалізації тощо.

     Перші симптоми захворювання найчастіше виникають за 12-24 год. після споживання зараженої продукції. Інкубаційний період становить від 2-3 годин до 10 діб.

     Симптоми ботулізму: підвищена температура, сухість у роті, ускладнення ковтання, невиразність мови, двоїння в очах, помутніння і опущення повік, м’язова слабкість, запаморочення, нудота і блювання, пронос, здуття живота і закреп, ураження м’язів шиї і кінцівок.

     При найменшій підозрі на ботулізм негайно зверніться до лікаря!

     Усі хворі на ботулізм незалежно від клінічної форми захворювання підлягають госпіталізації. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків - введення ботулінічного антитоксину.

     Одужання триває тижні, іноді й місяці. При відсутності відповідного лікування на 2-3 добу може настати смерть!

     Нагадуємо, що для запобігання захворюванню на ботулізм необхідно суворо дотримуватися основних санітарно-гігієнічних правил при обробці, зберіганні та приготуванні продуктів харчування і сировини, а саме:

не купувати копчену, солону та в’ялену рибу та різні консерви у герметичній тарі на стихійних ринках, яка була виготовлена в домашніх умовах та без лабораторного контролю;

не їсти консерви при найменшій підозрі на її недоброякісність, не використовувати продукцію зі здутих (бомбажних) банок;

для консервування використовувати тільки свіжі, доброякісні без ознак псування продукти;

сировину, особливо гриби, перед консервуванням необхідно ретельно промивати чистою проточною водою для видалення залишків грунту;

швидко і ретельно видаляти кишки при розчленуванні туші, чистити рибу негайно після вилову, обов’язково видаляти з неї кишки, для консервування використовувати лише свіжі, доброякісні продукти;

суворо дотримуватись правил стерилізації банок, кришок та режимів теплової обробки продуктів у домашніх умовах;

домашні консерви потрібно зберігати в холодильнику, в прохолодному місці і бажано не більше року;

купуючи сушену та в’ялену рибу промислового виробництва, навіть в закладах торгівлі, звертайте увагу на її зовнішній вигляд, умови зберігання, наявність маркування із зазначенням дати виготовлення та терміну придатності;

при консервуванні м’ясних та рибних продуктів у домашніх умовах необхідно простерилізувати консерви при температурі 115-120°С не менше 40-60 хв. з подальшою їхньою герметичною упаковкою.

Бережіть своє здоров'я і здоров'я своїх близьких!