Цей новий агресивний шкідник, що недавно був виявлений в Україні, здатний оселятися на живих, зазвичай ослаблених деревах. Масове поширення ясеневої смарагдової златки в нашій країні може становити реальну загрозу повного зникнення ясеня, однієї із цінних лісових порід. Дерева, які заселяє смарагдова златка, обов’язково засихають за 1-2 роки.

Цьогоріч спільнота Міжнародної конвенції із захисту рослин 12 травня відзначала Міжнародний день здоров’я рослин під гаслом: «Здоров’я рослин, безпечна торгівля та цифрові технології». Під егідою ООН, FAO та МКЗР у всьому світі проходять різноманітні акції, спрямовані на те, щоб долучити якомога більшу кількість людей до проблем збереження здоров’я рослин, а саме надихнути їх на конкретні дії.

З метою недопущення поширення карантинного організму – ясеневої смарагдової златки – слід звертати увагу на ризики переміщення рослин при міжнародних подорожах та відповідально поводитися з імпортними рослинами та рослинними продуктами.

У разі виявлення необхідно звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, роллю та завданням якого є захист території від занесення та поширення регульованих шкідливих організмів, збереження експортного потенціалу області та її біорізноманіття.

Кожному необхідно орієнтуватися в ознаках наявності шкідника, способах його поширення та заходах боротьби.

Ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis Fairmaire) – вкрай небезпечний шкідник ясеня, горіха. Також пошкоджує листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.

Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, Північно-Східного і Центрального Китаю, Японії, Тайваню, Крайнього Сходу Монголії. При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам.

На сьогодні шкідника виявлено і в Україні – на північному сході Луганщини і в Харківській області.

Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного вселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби.

Основними ознаками пошкодження дерева є:

- крона стає розрідженою;

- крона починає всихати зверху донизу;

- під корою, що відстала, видно личинкові ходи, забиті буровою мукою;

- на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми.

У перший рік заселення діагностувати наявність ясеневої златки доволі важко. Першими ознаками заселення можуть бути «розкльови» кори птахами та наявність личинкових ходів під корою.

Другий рік заселення – характерні D-подібні отвори на стовбурах і гілках з’являються в наступний рік після заселення дерев златкою. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону, дехромоване листя, на гілках і тонких стовбурцях наявні здуття, тріщини та некрози. Розвиваються вторинні пагони вздовж стовбура та в окоренковій частині стовбурів.

Третій рік заселення – крони суттєво зріджені, помітно відмирання багатьох гілок і численні льотні отвори у формі букви D на стовбурі та гілках.

Зовнішній вигляд і поширення ясеневої смарагдової златки

Жуки мають смарагдово-зелене, із золотавим, бронзовим або фіолетовим блиском забарвлення. Їхня довжина варіюється від 7,5 до 15 мм.

Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев. У сонячну теплу погоду вони активні з 6-ї до 20-ї години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань від 1 км до 20 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі та тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і у тріщини кори стовбурів та нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. За 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровим борошном, розширюються зі зростанням личинки, довжина якої може досягати 26-32 мм. Зимують личинки різного віку в товщі кори або в поверхневих шарах деревини у спеціально підготовлених колисочках. Глибина колисочки сягає 3 мм, довжина та ширина – 16 і 3,5 мм відповідно. Личинки витримують температуру повітря взимку до 30⁰С морозу. Навесні після початку сокоруху дерев (перехід температури повітря через +5⁰С) личинки відновлюють розвиток. Заляльковування відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал – льотний отвір, і розпочинається їхній літ. Зазвичай жуки нападають на дерева, що стоять відкрито, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їхньої загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі +19°С і зимувати при -30°С. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, при середній кількості вилітних ходів 1-2,4 отвору на дм² протягом 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100% уражених дерев.

Смарагдова златка здатна поширюватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км).

При ввезенні на територію України лісоматеріали та дерев’яна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.

Основними заходами профілактики подальшого поширення комахи є:

- визначення меж заселення насаджень шкідником;

- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, зокрема з використанням феромонних пасток Ліндгрена або бар’єрних пасток. Пастки потрібно вивішувати (1 пастка на 5 га насаджень) в сонячних місцях по краю деревостою перед очікуваним терміном льоту;

- для виявлення ходів личинок златки необхідно видаляти кору з живих дерев;

- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з подальшим їхнім спалюванням;

- тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня;

- створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження та охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.