Кролівництво – це одна із небагатьох галузей тваринництва, що постачає на український ринок дієтичне м'ясо, а для промисловості – хутряну сировину та пух. На протязі останніх років велась цілеспрямована робота зі створення нових порід і розробки господарських та ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на зниження економічних збитків від захворювання та підвищення плодючості й виходу м’яса, поліпшення якості хутра кролів.

Особливістю кролівництва, як найбільш скороспілої галузі тваринництва, є масовість поширення її серед населення. Вона і в подальшому буде інтенсивно розвиватися, тому що рік у рік зростає кількість кролівників – любителів. І відбувається це не тільки за рахунок сільських жителів, а й за рахунок городян-власників садових та присадибних ділянок.

            Тому, умови утримання, догляд, годівля заходи щодо недопущення хвороб відрізняються у господарствах різної форми власності, але часто вони є незадовільними, особливо це стосується власників тварин у приватному секторі через їх недостатню обізнаність. Дотримання основних організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів зумовлює отримання високої продуктивності кролів. А також не виконання зоогігієнічних і ветеринарно-санітарних нормативів призводить до зниження їх природньої резистентності та виникненню різних захворювань.

            Проте зазвичай в господарствах найбільшу увагу спеціалісти приділяють боротьбі з такими гостро перебігаючими, високо контагіозними захворюваннями, як міксоматоз, що завдає значних економічних збитків галузі та набуває поширення не лише в Україні, а й в усьому світі.

            В Європу хвороба була занесена штучно, коли в 1952 році для боротьби з дикими кролями в 100 км від Парижу були випущені дві заражені міксоматозом тварини. Інфекція швидко поширилась по всій Франції, визвавши спустошливу епізоотію не тільки серед диких тварин, а і серед домашніх також.

            В 1967 році в Центральній Європі знову спалахнула епізоотія цього захворювання. На території України міксоматоз вперше був зареєстрований ще за радянських часів в 1981 році.

     Міксоматоз - це назва важкого та часто летального захворювання у європейських кроликів, спричиненого вірусом міксоми. Існують різні штами, які відрізняються своєю вірулентністю. Захворювання передається насамперед комахами. Передача хвороби зазвичай відбувається через укуси комарів або бліх, але може також відбуватися через укуси кліщів, мух та вошей. Вірус міксоми не розмножується у цих комах-господарів, але фізично переноситься, кусаючи комах від одного кролика до іншого. Сезонність обумовлена наявністю переносників комах та близькістю заражених диких кроликів.

Вірус міксоми також може передаватися при прямому контакті. Заражені кролики виділяють вірус з очних та носових секретів та з ділянок ерозованої шкіри. Вірус також може бути присутнім у спермі та генітальних секретах. Поксвіруси досить стабільні в навколишньому середовищі і можуть поширюватися забрудненими предметами, такими як пляшки з водою, годівниці, клітка або руки людей. Вони стійкі до висихання, але чутливі до деяких дезінфікуючих засобів.

     Інкубаційний період при захворюванні продовжується від 2 до 20 днів залежно від вірулентності вірусу, стійкості організму та способу зараження. Відомі дві форми хвороби: класична та вузликова (нодулярна). За класичної форми захворювання смертність може сягати 100%, у випадку вузликової до 90%. Початок захворювання при обох формах однаковий і характеризується появою почервонілих плям шкіри в ділянці повік і вух.

     У хворого розвивається набряки шкіри голови, вух, підгрудка та зовнішніх статевих органів. Перехворілі кролі залишаються вірусоносіями ще тривалий період. В неблагополучному пункті кролів ділять на дві групи: хворі та підозрілі на захворювання і підозрілі на зараження. Тварин першої групи забивають і спалюють разом із залишками корму, підстилкою та малоцінним інвентарем. Кролів другої групи забивають на м’ясо, яке придатне до вживання після термічної обробки.

     Перехворілі кролі набувають активного імунітету. Приплід від таких тварин стійкий проти зараження міксоматозом до 5-тижневого віку.

     Враховуючи всі фактори передачі вірусу захистити тварин механічною перешкодою від кровосисних комах (сітки, марля тощо) неможливо. В усьому світі кролівники використовують активну імунізацію кролів.

     Тому, з профілактичною метою слід своєчасно проводити планову вакцинацію всього поголів’я кролів (кроленят починають вакцинувати з місячного віку). В неблагополучних пунктах – з 28 денного віку, ревакцинація через 3 місяці. Щеплення тварин слід провести до початку масового льоту комах, найкраще в кінці квітня – початку травня місяця.

     Приміщення крільчатника, інвентар, клітки дезінфікують, проводять дезінсекцію та дератизацію приміщень. Застосовують репеленти – речовини, які відлякують комах.

     Дотримуватись принципу «все порожньо – усе зайнято», що дає можливість проводити профілактичні перерви, санацію, ремонт, дезінфекцію приміщень.

     Діагностику хвороби проводити комплексно з урахуванням епізоотичних даних: сезонність, активності комах, випадків захворювання в попередні роки, масовості захворювання.

     На даний час в Україні застосовують живі, культуральні, ліофілізовані вакцини проти міксоматоза кролів, як іноземного, так і українського виробництва.