За інформацією ФАО (Food and Agricultural Organization, Організації з питань продовольства і сільського господарства при ООН), щорічно шкідники запасів поїдають до 10-15 % зерна, виробленого у світі, а в країнах, що розвиваються, – 30-50 %. Від шкідників хлібних запасів при зберіганні щорічно втрачаються десятки млн тонн зерна.

     Найпоширенішими шкідниками зерна і зернопродуктів є: комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, борошноїди, зернова міль, борошняний кліщ, комірні вогнівки та ін. Пошкоджене комірним довгоносиком зерно пшениці втрачає до 50% ваги, кукурудзи - 35%. Гусениці зернової молі виїдають до 70% ендосперму, а борошноїди і кліщі сприяють зниженню схожості, залежно від виду шкідника, на 18-92%.

     Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати. Передусім, шкідники хлібних запасів небезпечні для насіння.

     Живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, потертю, павутинням. Зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура і вологість. Із пошкодженого зерна одержують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які синтезують отруйні для людей і тварин мікотоксини, виділяють токсичні та канцерогенні речовини.

     На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що для розвитку більшості шкідників хлібних запасів оптимальний температурний діапазон перебуває у межах 18-32°C. Тривалі мінусові та мінімальні позитивні температури стримують їхній розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів, і вони поступово гинуть. У таких умовах можна зберігати зерно і без дезінсекції.

     При найменшому похолоданні необхідним заходом є охолодження зерна шляхом провітрювання з відчиненням дверей, вікон, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.

     Стратегія захисту зернових запасів від шкідливих організмів ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розмноження, шкідливості залежно від умов, способів та режимів зберігання зерна і зернопродукції й поєднує комплекс профілактичних, винищувальних заходів.

     Профілактичні заходи спрямовані на недопущення комах у складські приміщення, створення умов (контрольована температура, вологість), які погіршують їх розвиток, стримують розмноження. Важливим етапом є підготовка приміщень до приймання зерна, що включає вологу дезінсекцію або фумігацію. Під час зберігання необхідно здійснювати систематичний нагляд за його станом і за потреби проводити винищувальні заходи. Охолодження зерна проводять пасивним (відчинення дверей, вікон) або активним (вентилювання, пересипання зерна транспортерами) способами. Зниження температури зерна до -5…-10°C може забезпечити повне знищення шкідників.

     При виявленні в зерні або зернопродуктах комірних шкідників, чисельність яких перевищує економічний поріг шкодочинності та створюються сприятливі умови для розмноження, необхідно негайно вживати спеціальні винищувальні заходи.

     Провідну роль у боротьбі зі шкідниками зернових запасів відіграє хімічний метод, який включає вологу і аерозольну дезінсекцію, фумігацію. При проведенні обробок застосовують препарати, дозволені до використання у боротьбі зі шкідниками запасів, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».