Метеорологічні умови

    Друга декада жовтня характеризувалася вологою погодою та зниженням температури повітря, на ґрунті спостерігалися заморозки. Максимальна температура повітря підвищувалася до 18° тепла, мінімальна температура знижувалася до 2° тепла.

Опади по області розподілялися нерівномірно, їхня сума становила від 9 мм до 25 мм.

 

     Фенологія культур

    Озимий ріпак – 2-3 листки – утворення розетки;

озима пшениця – посів – сходи – 3 листки – початок кущення.

 

     Шкідники озимої пшениці та озимого ріпаку

    Завершується живлення несправжніх гусениць ріпакового пильщика на 51% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 0,3 екз./м², пошкоджено у середньому 2% рослин. За віковим складам гусениці ІУ віку становлять 19%, У – 58%, УІ – 23%. Найближчим часом розпочнеться їхнє залялькування.

    Триває живлення попелиць на посівах озимого ріпаку. Заселено 15% обстежених площ, у середньому - 1,5% рослин, максимально – 4% за середньої чисельності 1 кол./росл.

    Завершується відкладання яєць ріпакового листоїда, які й залишаться на зимівлю. Заселено 8% обстежених площ, середня чисельність імаго становила 0,1 екз./м², яйцекладок - 0,2 екз./м².

    Триває шкодочинність гусениць капустяного білана на 18% обстежених площ посівів озимого ріпаку, заселено у середньому 1,2% рослин за середньої чисельності 1 гус./росл.

    У сонячні дні на посівах озимого ріпаку спостерігалась шкодочинність хрестоцвітих блішок. Середня чисельність – 0,2 екз./м², пошкоджено – 2,5% рослин у слабкому ступені, заселено 30% обстежених площ посівів озимого ріпаку.

    Триває шкодочинність гусениць озимої совки ІІ покоління на 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3. За віковим складом гусениці ІУ віку становлять 68%, У – 32%. 

    Білокрилкою заселено 41% обстежених площ посівів за середньої чисельності 1 екз./лист, максимально – 3, заселено у середньому 2% рослин, максимально - 5%.

    На посівах озимої пшениці розпочалися відродження та шкодочинність личинок злакових мух. Личинок шведської мухи виявлено на 20% обстежених площ, середня чисельність - 1,2 екз./м², максимально – 3. Личинками пшеничної мухи заселено 11% обстежених площ за середньої чисельності 1,4 екз./м². Личинок гессенської мухи виявлено на 18% площ, середня чисельність - 0,7 екз./м², максимально – 4.

    Цикадки у сонячні дні шкодять на 19% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність на 10 п.с. - 1 екз., максимально – 2 екз. Пошкоджено у середньому до 1%, максимально - 2% рослин у слабкому ступені.

    Триває шкодочинність личинок хлібної жужелиці на сходах озимої пшениці. Заселено 12% обстежених площ, середня чисельність личинок - 0,2 екз./м², максимально – 1.

    Попелицями заселено 19% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність - 1 екз./росл., максимально – 1 кол. Заселено у середньому 0,5% рослин.

     Волога погода та перепади температур, які у ІІ декаді жовтня прийшли на зміну посусі та доволі теплій погоді, сприятливі для розвитку та поширення хвороб озимих культур. Надалі, через опади та коливання температур, очікується збільшення відсотка уражених площ та рослин хворобами.

     У районах, де раніше спостерігалися опади, на ранніх посівах озимої пшениці виявлено прояви борошнистої роси. Уражено 6% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.

    Кореневі гнилі виявлено на 1% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено незначний відсоток рослин.

    Пероноспороз. На посівах озимого ріпаку хворобою уражено 10% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.

      Багатоїдні шкідники

    Розпочалося залялькування гусениць бавовникової совки ІІІ покоління на посівах озимого ріпаку. Заселено 12% обстежених площ, 1% рослин за середньої чисельності 1 гус./росл.

 

     Мишоподібні гризуни

    Спостерігається заселення крайових смуг посівів озимої пшениці та озимого ріпаку.

    Заселено 15% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ріпаку, виявлено поодинокі нори, максимально 1 кол./га з 2 житловими норами (на крайових смугах).

    Гризунами заселено 100% обстежених площ посівів багаторічних трав, середня чисельність колоній шкідників - 1 кол./га з 2 житловими норами, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами.

    Збільшується чисельність житлових нір гризунів на неорних землях, незораних полях після соняшнику, кукурудзи та стерньових. Середня чисельність колоній мишоподібних гризунів становить 1 кол./га з 1,7 житлової нори, максимально - 3 кол. з 4 житловими норами.