Інформаційне повідомлення про стан розвитку та поширення основних шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин у Дніпропетровській області станом на 10.09.2025

Метеорологічні умови

У першій декаді вересня переважала тепла та суха погода. Максимальна температура повітря підвищувалася до позначки 34° тепла, мінімальна опускалася до 7°тепла.

Через нестачу опадів майже повністю вичерпані запаси вологи у ґрунті. За даними обласного гідрометеоцентру, навіть серпневі зливи не врятували ситуацію — ґрунт залишається пересушеним. У південних та південно-східних районах області у рослин кукурудзи засохло листя, більшість качанів порожні, а соняшник так і не сформував зерно.

Метеорологи попереджають, що умови для посіву озимих залишаються вкрай несприятливими. Складною залишається й підготовка ґрунту під посів озимих зернових культур, адже запаси вологи практично відсутні.

Фенологія культур

Озимий ріпак – посів, сходи;

соя - збирання;

кукурудза – воскова стиглість, збирання;

соняшник – дозрівання зернівки, збирання;

яблуня – дозрівання плодів - збирання.

 

Шкідники озимих культур

На отриманих сходах озимого ріпаку розпочалося заселення хрестоцвітих блішок. Заселено всі обстежені площі за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. Пошкоджено у середньому 1% рослин, максимально – 3% у слабкому ступені.

Спостерігається літ ріпакового пильщика на посівах озимого ріпаку. На 10 п.с. налічується у середньому 2 екземпляри, максимально – 3. Найближчим часом очікується парування та відкладання яєць шкідника.

Білокрилка. Спостерігається заселення посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./лист, максимально – 3 при заселенні 2% рослин. Заселено 10% обстежених площ.

Виявлено літ метеликів капустяної молі на 22% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність становить 1 метелик на 10 кроків. У наступній декаді очікується парування та відкладання яєць.

 

Хлібна жужелиця. На падалиці озимої пшениці триває парування жуків та відкладання яєць. Середня чисельність імаго - 0,3 екз./м², максимально – 2. Найближчим часом очікується відродження личинок.

На падалиці озимої пшениці спостерігається літ злакових мух, шкодочинність попелиць та хлібних смугастих блішок.

Клоп черепашка. Заселено 37% обстежених лісосмуг. Шкідник перебуває у лісосмугах за середньої чисельності 0,3 екз./м², максимально – 2.

 

Хвороби кукурудзи та соняшнику

Сіру гниль виявлено переважно на крайових смугах посівів, уражено 3% площ, у середньому - 0,5% кошиків, максимально – 2. Розвиток хвороби – 2%.

Пухирчаста сажка уразила 5% площ посівів кукурудзи, у середньому – 0,5% рослин.

Летюча сажка на кукурудзі. Хворобу виявлено на 1% площ, уражено поодинокі рослини,  розвиток хвороби - 3%.

Бактеріоз качанів кукурудзи. Уражено 4% площ, у середньому - 2% качанів, максимально - 3%, розвиток хвороби - 1%.

 

Багатоїдні шкідники

Гусеницями озимої совки ІІ покоління заселено 38% обстежених площ посіву озимого ріпаку та 63% обстежених площ овочевих культур, середня чисельність - 0,5 гус./м². За віковим складом гусениці І віку становлять 51%, ІІ – 42%, ІІІ – 7%.

Саранові. Триває відкладання яєць. У місцях резервації (неорні землі, балки, толоки тощо) та у рибгоспі «Петриківський» середня чисельність нестадних саранових становить 0,3 екз./м², максимально – 2, ворочків – 0,3 вор./м².

Бавовникова совка ІІІ покоління. Триває літ метеликів, відкладання яєць та відродження гусениць на овочевих культурах та кукурудзі (пізніх строків посіву). За добу у пастці налічується 2 метелики, максимально – 5. Гусениць виявлено на 2% рослин овочів та кукурудзи за середньої чисельності 1 гус./росл. 

Лучний метелик ІІІ покоління. Триває поодинокий літ метеликів, відкладання яєць та виявлено початок відродження гусениць на овочевих культурах.

Шкідники овочевих культур

Розпочалося відродження та шкодочинність гусениць капустяного білана ІІІ покоління на рослинах капусти. Заселено 2% рослин за середньої чисельності 1 гус./росл., максимально – 5 гусениць.

Білокрилка активно шкодить на всіх обстежених площах капусти. Заселено у середньому 7% рослин, максимально - 10% за середньої чисельності 3 екз./росл., максимально – 20.

Попелиці на капусті. Заселено 100% площ пізньої капусти. Пошкоджено у середньому 4,5% рослин, максимально – 7% за середньої чисельності 3 екз./росл., максимально – 1 колонія.

Фітофтороз та альтернаріоз на томатах. Уражено у середньому 7% рослин, максимально - 10%, розвиток хвороби – 4%.

Верхівковою гниллю томатів уражено 7% плодів, максимально – 11%,  розвиток хвороби – 3%.

На рослинах капусти виявлено ураження слизовим бактеріозом. Уражено у середньому 1% рослин, максимально – 2%. Розвиток хвороби – 1%.

 

Шкідники саду

Гусениць яблуневої плодожерки ІІІ покоління виявлено на 5% дерев. Пошкоджено у середньому 1% плодів, максимально - 3% із 1 гус./плід. Віковий склад гусениць становить: ІІ віку – 73%, ІІІ – 27%.

Каліфорнійська щитівка ІІ покоління. Триває відродження личинок. Заселено 36% дерев, середня чисельність становить 0,1 лич./п.м.г., максимально – 1.

Завершується живлення гусениць білана жилкуватого та золотогуза на 3% дерев. Пошкоджено у середньому 2,5% листя, максимально – 4%, середня чисельність становить 1 гус./лист, максимально - 2. Найближчим часом гусениці шкідників розпочнуть утворення зимових гнізд.

Червоний та бурий плодові кліщі. Розпочалося відкладання яєць, що і залишаться на зимівлю. Червоним кліщем заселено 77% дерев, середня чисельність становить 2 екз./лист, максимально – 4, пошкоджено у середньому 14% листя, максимально – 21. Бурим кліщем заселено 24% дерев, середня чисельність – 2 екз./лист, максимально – 3 при заселенні 13% листя, максимально – 20.

Глодового кліща виявлено на 14% дерев. У наступній декаді очікується припинення живлення шкідника, самиці з середини вересня розпочнуть переміщення у місця зимівлі (під відсталу кору та рослинні рештки). Пошкоджено у середньому 11% листя, максимально – 19, середня чисельність - 2 екз./лист, максимально – 3.

 

Хвороби плодових культур

Парша на яблуні уразила 22% дерев, у середньому - 9% листя, максимально – 13, розвиток хвороби – 5%, у середньому - 4% плодів, максимально – 6%, із розвитком хвороби – 5,5%.

Плодову гниль на яблуні виявлено на 6% дерев, уражено у середньому 2,5% плодів, максимально – 4%, розвиток хвороби – 3%.