Респіраторним захворюванням належить провідне місце у структурі інфекційних патологій птиці. Етіологічними агентами цих захворювань можуть виступати як віруси (хвороба Ньюкасла, грип птиці, інфекційний бронхіт курей, інфекційний ларинготрахеїт, метапневмовірусна інфекція), так і бактерії (респіраторний мікоплазмоз, бордетеліоз, орнітобактеріоз тощо). Респіраторною хворобою є й інфекційний риніт, викликаний бактеріями виду Avibacterium paragallinarum, раніше відомими як Haemophilus paragallinarum.

     Інфекційний риніт (гемофільоз птиці) – гостре ензоотичне високонтагіозне захворювання верхніх дихальних шляхів свійської птиці, в першу чергу курчат і курей, що характеризується катаральним запаленням слизових оболонок носової порожнини, кон’юнктиви та повітроносних пазух, а також підшкірним набряком голови і в рідкісних випадках – пневмонією.

     Джерелом інфекційного риніту є хвора та перехворіла птиця, в організмі якої бактерії можуть зберігатись протягом 6–12 місяців.

     Ця хвороба характеризується низькою смертністю. Проте, велика кількість ураженої птиці та зменшення яйценосності можуть спричинити значні економічні втрати. Крім того, риніт часто стає причиною інших захворювань, таких як мікоплазмоз.

     Інфекційний риніт передається шляхом прямого контакту птахів, повітряно-крапельним шляхом, через забруднення кормів та води, але не через яйця. Часто нові у зграї птахи мають вигляд здорових (але є переносниками), саме вони й заражають інших. Зазвичай у чутливих до інфекції птахів симптоми розвиваються протягом 3 днів після зараження. Особини, що одужали, можуть виглядати нормально, але часто залишаються носіями бактерії протягом тривалого часу. Усі птахи вважаються переносниками після зараження зграї.

     Ознаки хвороби: набряклість голови та сережок, сльозливість очей та виділення з носа. Виділення гнійного ексудату часто призводить до злипання повік. Через набряк можуть виникнути проблеми із зором.

     Захворювання може бути підтверджене лише виявленням збудника. Однак бактерія Haemophilus paragallinarum є досить вибагливою (вона росте лише за спеціальних умов) і її часто важко виділити.

     Профілактика – це єдиний ефективний і безпечний підхід до боротьби з інфекційним ринітом. Дієва організація, санація та програма «що на вході – те й на виході» є найкращими методами уникнення спалаху інфекційного риніту. Усуньте контакт між вразливими та зараженими птахами. Якщо виникає спалах, відокремте уражених птахів та носіїв від решти зграї. Якщо можливо, вирощуйте власних птахів на заміну. Ще варіант ― купувати молодняк чи дорослих тварин з санітарно благополучних господарств, які точно не містять інфекції.

     Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області звертається до громадян з проханням у разі підозри захворювання тварин звертатись до районних державних лікарень ветеринарної медицини або дільничних лікарів ветеринарної медицини.