Нині в Україні однією з головних умов під час експорту рослин та рослинної продукції є виконання фітосанітарних вимог та правил кожної окремої країни-імпортера. Порушення цих вимог неминуче призводить до отримання нотифікаційних повідомлень, а у деяких випадках – до повної заборони торгівлі між країнами-партнерами.

     Як підтвердження виконання фітосанітарних вимог, а також для засвідчення наявності або відсутності регульованих шкідливих організмів у будь-яких рослинах, продуктах рослинного походження, упаковці, ґрунті та будь-яких інших організмах, об’єктах або матеріалах суб’єкту господарювання, за попереднім зверненням видається фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт.

     Варто сказати, що кожна країна повинна захищати свою територію та встановлювати свої фітосанітарні вимоги (фітосанітарні вимоги країн світу можна переглянути на сайтах Секретаріату Міжнародної конвенції із захисту рослин (ІРРС), Європейської організації із захисту рослин (ЕРРО), НОКЗР конкретних країн, а також на сайті Держпродспоживслужби).

     Основною вимогою Євразійського Економічного Союзу (ЄАЕС), що ускладнює експорт з України рослин та продуктів рослинного походження, є необхідність встановлення статусу вільних зон від конкретних шкідливих організмів. Це суттєва перепона для експорту рослинної продукції з України, однак вимоги є обов’язковими до виконання.

     Відтак, у країнах Євразійського Економічного Союзу, ЄС, КНР, Індонезії та Туреччини діє вимога стосовно ввезення об’єктів регулювання з місць виробництва та виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів. З 01.07.2017 року набрали чинності рішення Ради Євразійської економічної комісії:

- №157 від 30.11.2016 року «Про затвердження Єдиних карантинних фітосанітарних вимог, які висуваються до підкарантинної продукції та під-карантинних об’єктів на митному кордоні і на митній території Євразійського економічного союзу»;

- №158 «Про затвердження єдиного переліку карантинних об’єктів Євразійського економічного союзу»;

- №159 «Про затвердження Єдиних правил і норм забезпечення карантину рослин на митній території Євразійського економічного союзу», які розміщено на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі Міжнародне співробітництво – фітосанітарія – фітосанітарні вимоги країн.

     Так, наприклад, згідно з рішенням №157 імпорт, картоплі до країн ЄАЕС повинен здійснюватися відповідно до пунктів 22-24 розділу ІІІ та пункту 1 таблиці 2 «Єдиних карантинних фітосанітарних вимог», які висуваються до підкарантинної продукції та підкарантинних об’єктів на митному кордоні та на митній території Євразійського економічного союзу, а насіннєвої картоплі – відповідно до пунктів 18,19 та пунктів 13,14 таблиці 1 вказаних Єдиних карантинних фітосанітарних вимог. Зважаючи на це, експорт картоплі до Республіки Білорусь необхідно здійснювати виключно із місць виробництва або виробничих ділянок, визначених відповідно до ст.31 Закону України «Про карантин рослин» та «Порядку офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.03.2021 № 451.

     Картопля до країн ЄС не повинна містити ґрунт, рослинне середовище та має походити з місць вирощування, вільних від низки шкідливих організмів, зокрема бурої та кільцевої гнилі картоплі, раку картоплі, картопляних нематод, бурої бактеріальної гнилі.

     Експорт зернових до Кенії здійснювати відповідно до вимог республіки з виробничих ділянок, вільних від певних організмів, зокрема індійської сажки пшениці, стеблової сажки, нематоди пшеничної.

     Також для здійснення експорту деревини до Туреччини потрібно враховувати спеціальні вимоги до імпорту рослин та рослинної продукції Положення Про карантин рослин Турецької Республіки, зокрема з виробничих ділянок, вільних від вусачів (Monochamus spp.), смолівок (Pissodes nemorensis, P. strobi, P. terminalis, P. Castaneus), заболонників (Scolytus morawitzi) та фітофторозів (Phytophthora ramorum).

     За умови відсутності ділянок, вільних від РШО, вся поверхня деревини, включаючи серцевину, повинна бути піддана термічній обробці при досягненні температури серцевини деревини мінімум 56°С не менше 30 хвилин.

     Маркування НТ свідчить про те, що вся деревина була піддана термічній обробці, наноситься на саму деревину чи упаковку згідно з вимогами Міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів № 15.

     У фітосанітарному сертифікаті обов’язково зазначається застосування термічної обробки та вписується додаткова декларація в 11 графі. Ще однією важливою умовою є відсутність кори на деревині та отворів діаметром більше 3 мм, спричинених Monochamus spp larvae.

     Тож для суб’єктів господарювання, які планують здійснювати експорт деревини хвойних порід, необхідно чітко дотримуватись фітосанітарних вимог Турецької Республіки.

     Суб’єктам ЗЕД, які бажають експортувати до Китаю зерно ячменю, сої чи кукурудзи, необхідно забезпечити виконання ряду фітосанітарних вимог, визначених у Протоколах фітосанітарних та інспекційних вимог, які були підписані між Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

     Уся актуальна інформація щодо змін діючого законодавства та регламентів викладена на сайті Держпродспоживслужби, а також може бути надана фахівцями обласних управлінь фітосанітарної безпеки, які функціонують при ГУ ДПСС областей.

     До уваги суб’єктів ЗЕД щодо вантажних перевезень, поштових та авіавідправлень

     З метою недопущення отримання нотифікаційних повідомлень ще раз наголошуємо на необхідності проходження фітосанітарного контролю та отримання фітосанітарних сертифікатів на продукцію рослинного походження, яка експортується.