За даними ВООЗ, майже 3 млрд людей на всій планеті страждає на йододефіцит. Особливо збіднені йодом гірські місцевості, де часто випадають дощі та вода стікає у ріки, вимиваючи йод із ґрунту. Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду.

Йод належить до життєво важливих мікроелементів, без яких неможливе нормальне функціонування людського організму, а також є складовою частиною гормонів щитоподібної залози тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Гормони щитоподібної залози регулюють багато важливих біохімічних реакцій в організмі, включаючи синтез білка та ферментативну активність, і є важливими детермінантами метаболічної активності. Вони необхідні для правильного розвитку скелета та центральної нервової системи у плодів та немовлят. Крім щитоподібної залози, здатність акумулювати йод мають інші тканини (слинні та молочні залози, деякі залози шлунка, плаценти, мозку тощо).

Йод бере участь у регуляції енергетичного обміну, температури тіла, швидкості біохімічних реакцій, обміну білків, жирів, водно-електролітного обміну, метаболізму ряду вітамінів, процесів росту і розвитку організму, включаючи нервово-психічний розвиток.

Потреба в мікроелементі залежить від віку, особливостей біологічного стану, обміну речовин, періоду життя, статі, фізичної активності, наявності хронічних хвороб й інших факторів. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, добова потреба йоду враховує вік людини i є така:

діти до 12 місяців – 100 мкг,

від 2 до 12 років – 120 мкг,

підлітки i дорослі –150 мкг,

вагітні жінки і матері, які годують дитину груддю, – 200 мкг,

люди похилого віку – 100 мкг на добу.

У ВООЗ раніше назвали безпечну дозу йоду – 1 000 мкг на добу. Та створити надлишок цього мікроелемента в організмі складно, він виводиться із сечею та через кишківник.

Йод природно присутній у деяких харчових продуктах, додається в деякі види солі та доступний як харчова добавка. До 90% цього мікроелемента людина отримує з їжею і лише незначну кількість – з водою та повітрям. Рівень йоду в продуктах харчування з йододефіцитної місцевості (молоко, яйця, м’ясо, зернові, овочі) знижений. У природі найбільші запаси йоду містяться у морській воді, повітрі та ґрунті приморських районів, морських водоростях, молюсках і морській рибі. Решта харчових продуктів містить, як правило, незначну кількість цього мікроелемента. Нині цілком доведено зв’язок між вмістом йоду у ґрунті, воді, продуктах харчування та ступенем зобної ендемії.

Причини нестачі йоду в організмі:

• Недостатня кількість надходження мікроелемента з продуктами харчування.
• Незначне споживання морепродуктів людьми.
• Відсутність йодної профілактики в йододефіцитних регіонах.
• Наявність в раціоні харчування чинників, які перешкоджають засвоєнню та утилізації йоду (приймання надмірної кількості брому, заліза, марганцю, свинцю, кальцію, хлору, кобальту).
• Приймання лікарських засобів, які ускладнюють засвоєння та утилізацію йоду (карбонату літію).
• Порушення обміну йоду.
• Збільшення радіаційного фону.
• Забруднення довкілля.

Симптоми дефіциту йоду в організмі:

Пандемічний зоб.

Виникнення йододефіцитних патологій:

- гіпотиреоз (крайні прояви у дітей – кретинізм, у дорослих – мікседема);

- занепад сил, зниження працездатності, сонливість, розвиток набряків кінцівок, тулуба, обличчя;

- підвищений рівень холестерину;

- збільшення маси тіла;

- брадикардія (вид аритмії з низькою частотою серцевих скорочень);

- закрепи;

- зниження інтелектуального рівня: уповільнення розумової реакції, - порушення когнітивних функцій, уваги;

- кретинізм: у ембріона розвиваються фізичні, неврологічні, розумові вади кретинізму при дефіциті йоду в перші 6 місяців вагітності матері, що можливо запобігти за допомогою проведеної в термін йодизації матері;

- глухонімота;

- різні види паралічів;

- зниження фертильності;

- народження мертвого плоду, вроджені вади розвитку;

- підвищена смертність у перинатальний період.

У дітей недостатній приплив йоду може призвести до затримки у фізичному та психічному розвитку. Діти, які мають йододефіцит, швидко втомлюються, їм складно концентрувати увагу, аналізувати та запам’ятовувати інформацію. У немовлят незначний дефіцит йоду швидко призводить до порушень когнітивних здібностей. А у дорослих дефіцит йоду може погіршувати розумові можливості, впливати на продуктивність.

Аби запобігти дефіциту йоду в організмі, в багатьох країнах світу люди вживають виключно йодовану сіль. В Україні досі люди масово використовують сіль кам’яну, не задумуючись над наслідками.

За оцінкою ЮНІСЕФ, лише 36 % домогосподарств у нашій країні споживають йодовану сіль, що набагато менше, ніж в багатьох розвинених країнах.

За статистикою мешканці України споживають 40–80 мкг йоду на добу, а це вдвічі менше рекомендованої кількості. Одним з дієвих способів профілактики дефіциту йоду є споживання йодованої солі, заміна нею звичайної під час приготування страв щодня. Але слід пам'ятати, що кількість доданої солі має не перевищувати 1 ч.л. (10 г) на добу. Щоб збагатити раціон йодом, зараз випускаються спеціально марковані харчові продукти, в які додається від 10 до 30 відсотків добової норми цього мікроелемента.

Здорове харчування, яке включає продукти, збагачені йодом, є важливим для забезпечення нормального функціонування щитоподібної залози та загального здоров'я.

Основними продуктами, які є джерелами йоду є деякі види морської риби, такі як тунець, лосось, скумбрія та креветки, що містять значну кількість йоду. Вживання морської риби може бути корисним для забезпечення припливу йоду в організм. Морські водорості, такі як норі, дульсе, фуку та інші, є відмінним джерелом йоду. Вони часто використовуються в японській кухні і можуть бути додані до супів, салатів або вживатися окремо. Деякі молочні продукти, такі як молоко та йогурт, можуть містити йод через використання йодованих кормів для тварин. Яйця також можуть бути джерелом йоду, особливо якщо курчата отримують додатковий йод у своєму раціоні.

Спеціалісти Павлоградського районного управління звертають особливу увагу щодо профілактики йодної недостатності серед школярів.

МОЗ України оновило норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах і енергії. У підготовці норм було враховано рекомендації та стандарти ВООЗ та Європейської агенції з харчової безпеки.

Відповідно до чинного санітарного законодавства, визначено загальні вимоги до організації харчування дітей в закладах освіти та впроваджено нововведення, які стосуються основних продуктів, зокрема вживання солі. Під час приготування їжі, призначеної для харчування дітей, слід використовувати йодовану сіль, сіль не має використовуватись після приготування їжі. Щоденне споживання солі при п’ятиразовому харчуванні не повинно перевищувати 4 г на день для учнів 1-4 класів та 5 г на день для учнів 5-11(12) класів. Кількість солі розраховується еквівалентно кратності приймання їжі та кількості страв на одне приймання їжі, наприклад, 1 г на сніданок та 2 г на обід. Зелень та/або прянощі, свіжі та/або сушені, мають бути без додавання солі, з сиром твердим, крім плавленого сиру, сиром кисломолочним, яйцями, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі. У шкільних буфетах заборонено продавати продукти з високим вмістом солі.

Спеціалістами Павлоградського районного управління Держпродспоживслужби, у співпраці з фахівцями органів виконавчої влади Троїцької, Богданівської, Межиріцької, Вербківської, Юріївської сільських рад, проведено роз’яснювальну роботу серед населення щодо порушеної проблеми. Мета – розповісти населенню про потреби організму в йоді та попередити про наслідки нестачі цього мікроелемента для здоров’я.