Серед бактеріальних хвороб найбільшу небезпеку для плодових та декоративних культур становить бактеріоз винограду (хвороба Пірса).

Xylella fastidiosa уражує 359 видів деревних та трав'янистих рослин, що належать до 75 родин, серед них слива, персик, вишня, груша, дуб, бук, ясен, в’яз, платан, клен, вільха, горіх, лаванда та інші. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Головною рослиною-господарем є виноград.

Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в рослинах.

Потенційні втрати врожаю на уражених кущах винограду можуть сягати 50—80%.

Розповсюдження захворювання відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями та живцями. Між рослинами бактерія переноситься численними видами комах, які живляться ксилемним соком.

Ситуація, яка склалася з хворобою Пірса Xylella fastidiosa Wells et al в Європейському регіоні призвела до прийняття жорстких фітосанітарних заходів в рамках Євросоюзу та по відношенню до інших країн-партнерів в міжнародній торгівлі.

З 14 серпня 2020 року діє Регламент Комісії (ЄС) 2020/1201² щодо заходів по запобіганню проникненню та розповсюдженню в межах Союзу Xylella fastidiosa (Wells et al.) Особливо важливими є зазначені у цьому Рішенні умови ввезення рослин, які можуть бути господарями X. fastidiosa на територію ЄС з третіх країн (в т.ч. і з України).

Відповідно до статті 28 Регламенту експорт з України до країн Європейського Союзу рослин для посадки, що належать до родів або видів, зазначених у Додатку І до Регламенту можливий у випадку, якщо Національна організація захисту рослин України повідомить Європейську Комісію про статус Xylella fastidiosa (Wells et al.) в Україні на підставі проведених перевірок, з відбором зразків та проведенням фітосанітарної експертизи (аналізу) з використанням тесту, визначеним Додатком ІV до Регламенту.

Суб’єкти господарювання, які займаються вирощуванням садивного матеріалу та планують в майбутньому ввозити свою продукцію до Євросоюзу, слід врахувати зазначену інформацію та за  необхідності звертатися до управління фітосанітарної безпеки для проведення відповідних фітосанітарних процедур до визначених об’єктів регулювання.

В свою чергу інформуємо, що фітосанітарну експертизу (аналізи) об’єктів регулювання методом ПЛР, згідно із Додатком IV Регламенту, має можливість проводити ДУ “Львівська обласна фітосанітарна лабораторія”.

Разом з цим надаємо електронне посилання розміщення Регламенту: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32020R1201&qid=1606471354179.