Дніпровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області наголошує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері питного водопостачання, зобов’язані забезпечувати встановлення, експлуатацію та утримання зон санітарної охорони (ЗСО) водних об’єктів відповідно до законодавства України.

Вода є одним із найцінніших природних ресурсів, від якості та доступності якого залежить здоров’я населення, розвиток економіки та збереження екосистем. В Україні, як і у багатьох інших країнах, захист водних об’єктів від забруднення та виснаження є пріоритетним завданням держави. Одним із ключових інструментів забезпечення якості водних ресурсів є створення зон санітарної охорони водних об’єктів.

Зони санітарної охорони – це спеціально визначені території навколо джерел питного водопостачання, створені для захисту від забруднення. Їхня основна мета – гарантувати безпеку води для питних та господарських потреб, а також зберегти екологічну рівновагу водних об’єктів. ЗСО сприяють:

• забезпеченню якості води: запобігають хімічному, біологічному та радіологічному забрудненню;
• збереженню біорізноманіття: захищають водні екосистеми;
• виконанню міжнародних стандартів: допомагають Україні відповідати нормам ЄС у сфері управління водними ресурсами.

Організація ЗСО регулюється такими нормативними актами:

• Водний кодекс України (№ 213/95-ВР від 6 червня 1995 року). Статті 59, 87, 93 встановлюють порядок створення та режими використання ЗСО.
• Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (№ 2918-III від 10 січня 2002 року). Визначає вимоги до захисту джерел водопостачання.
• ДСанПіН 2.2.4-171-10. Встановлюють гігієнічні вимоги до питної води та організації ЗСО.
• Постанова Кабінету Міністрів України № 2024 від 18.12.1998. Регулює розроблення та затвердження проєктів ЗСО.

ЗСО поділяються на три пояси:

• Перший пояс (суворий режим): забороняється будь-яка діяльність, крім експлуатації водозабору.
• Другий пояс (обмеження): обмежується будівництво, промисловість, скид стоків.
• Третій пояс (спостереження): контролюються потенційні джерела забруднення.

Створення ЗСО включає:

• Дослідження: гідрогеологічна та екологічна оцінка водного об’єкта.
• Проєктування: визначення меж поясів, режимів господарювання та заходів захисту.
• Затвердження: проєкт погоджується з органами влади та санітарними службами.
• Моніторинг: регулярний контроль якості води та дотримання режиму ЗСО.

Зони санітарної охорони є важливим механізмом захисту водних ресурсів України. Чітке законодавче регулювання створює основу для їхнього  функціонування, але для подолання викликів потрібні додаткові зусилля, включаючи фінансування, контроль та підвищення екологічної свідомості. Лише комплексний підхід забезпечить якісну питну воду та збереження водних екосистем.