Сьогодні озимий ріпак посідає одне із провідних місць на українських полях. Популярність вирощування ріпаку в Україні стрімко зростає. Ця культура допоможе легко потрапити на світові ринки, тож має велике господарське значення. У країнах Європи успішно діє програма біодизеля, сировиною для якої є ця культура.
Останнім часом ми часто чуємо про те, що озимий ріпак вимерзає. Можемо говорити про погану зимостійкість культури, несприятливі погодні умови або неякісне насіння, але наявність на достатньо близькій відстані полів, що перезимували, та полів що вимерзли, наштовхує на думку, що питання не стільки в зимостійкості або погодних умовах, скільки у правильній підготовці полів до зимівлі. Крім зимостійкості сорту або гібридів, існує багато факторів, які впливають на перезимівлю культури, тому відсутність будь-якого елементу технології призведе до погіршення зимостійкості рослин та збільшить ризик вимерзання.
Для того щоб створити рослині найбільш сприятливі умови для підготовки до зимівлі, необхідно не дати шкідникам та хворобам пошкодити листкову поверхню та зміцнити кореневу систему рослин за допомогою регуляторів росту. Регулятори росту впливають на гормональний баланс рослин і вимагають відповідального застосування відповідно до рекомендованих норм і строків внесення. Визначаючи норму внесення, необхідно враховувати високорослість сорту, норму мінеральних добрив.
Терміни застосування регуляторів росту залежать від термінів посіву. Ранні посіви ріпаку потребують більш ранньої регуляції росту. Зрозуміло, що якщо погодні умови посушливі, то рослини повільніше розвиватимуться, а якщо випадає достатня кількість опадів ‒ навпаки. Норма застосування, зазвичай, залежить від фази розвитку, тобто кількості листків на рослині. Наприклад, норма Імпакт Т для застосування у фазу 3-4 листа становить
0,5-0,6 л/га, для 5-6 листків - 0,9-1,0 л/га. Якщо відмовитись від застосування регуляторів росту, втрати можуть становити до 95%, тобто ріпак просто вимерзає. З допомогою регуляторів росту досягається можливість розкрити потенціал гібриду, зробити стійкими рослини до несприятливих погодних умов і захистити від хвороб, наприклад, фомозу, від якого втрати врожаю можуть сягати 60%. Тому використання регуляторів росту з фунгізидною дією в посівах озимого ріпаку є обов'язковим і невід'ємним елементом технології вирощування.
В осінній період посіви ріпаку пошкоджують хрестоцвіті блішки, пильщики, стеблові прихованохоботники та інші. Більша частина їх шкодить посівам навесні, але деякі види, наприклад, капустяний стебловий прихованохоботник, пошкоджує їх вже в осінній період. Шкідники небезпечні тим, що личинки розвиваються всередині стебла, виїдаючи внутрішні тканини, та доходять до кореневої шийки, що призводить до суттєвого підвищення ризику вимерзання посівів. Наприклад, для запобігання пошкодження стебловим прихованохоботником необхідно проводити моніторинг їх появи та при наявності 8-10 жуків на одну пастку протягом 3 діб провести обробку дозволеними інсектицидами. Так, наприклад, інсектицид Нурел-Д (0,6 л/га), як і деякі дозволені препарати, завдяки наявності у своєму складі двох діючих речовин забезпечують потужний ефект і достатньо тривалий (до 3 тижнів) період захисту від усього комплексу шкідників ріпаку. Найвагоміші чинники, які спричиняють поширення хвороб на ріпаку ‒ насичена цією культурою сівозміна, а також сприятливі для розвитку патогенів погодні умови. Серед найбільш загрозливих хвороб ріпаку ‒ фомоз, альтернаріоз, склеротиніоз, борошниста роса, кореневі гнилі. Дослідження науковців свідчать, що, за збільшення ріпаку в сівозміні до 10%, різко збільшується і шкодочинність хвороб. Тому, плануючи високий врожай ріпаку, слід передбачити інтенсивний фунгіцидний та інсектицидний захисти протягом усієї вегетації. Так, наприклад, в осінній період починається розвиток фомозу ріпаку, на листі з'являються жовті плями із сіро-білою серединою, згодом відбувається розрив тканин листка. На верхній частині листка всередині плями іде формування пікнід з конідіями. При сильному розвитку спостерігається побуріння серцевини стебла. Навіть за незначного розвитку фомозу знижується рівень зимостійкості озимого ріпаку. У цей період обов'язкове внесення дозволених фунгіцидів.
На жаль, ніхто не може спрогнозувати, які саме сюрпризи приготує наступна зима, але якомога більш повний захист посівів суттєво підвищує шанси озимого ріпаку на задовільну перезимівлю.