Невідомі особи ходять по домівках і нав’язують свої послуги або пропонують на вулицях міста листівки з інформацією про надання послуг із зазначенням лише контактних телефонів виконавця послуг.

   Мешканці міста, скориставшись такою послугою «з рук» та сплативши кошти, не отримують від таких надавачів послуг розрахункових документів (чеків, квитанцій, договорів), які засвідчують факт придбання продукції (товарів, робіт, послуг) та факт сплачених грошових коштів, що у подальшому ускладнює розгляд звернень громадян з питань неналежного виконання робіт (послуг). Відсутня головна інформація про виконавця послуг, а саме: його найменування та адреса здійснення підприємницької діяльності.

   І найголовніше, що не допустимо, з метою отримання доходів «такі підприємці» користуються довірливістю громадян похилого віку (пенсіонерів), заманюють їх привабливими умовами (акціями), миттєвими кредитами, знижками тощо.

   Буває, що «такі підприємці» надають договори, але у них не зазначені істотні умови, наприклад, умови установки металостикових виробів або парканів, занижений відсоток неустойки за кожний прострочений день невиконання замовлення (Законом України «Про захист прав споживачів» чітко визначено цей розмір, а саме 3%), відсутні заміри конструкцій і ескізи, гарантійні зобов'язання, види матеріалів і робіт та їх вартість тощо. У деяких договорах умови попередньої оплати зазначено у формі «завдатку», що унеможливлює у подальшому при розірванні договору його повернути.

   Буває, що «такі підприємці» видають товарний чек, але в ньому не зазначено найменування продавця продукції та його місцезнаходження. Звертаємо увагу, такий чек не є розрахунковим.

   Розрахунковий документ повинен містити інформацію, за якою може бути чітко ідентифіковано продавця товару або виконавця послуг (назва, податковий код, адреса) та продукцію (назва, ціна, кількість, сума), а також дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції.

   Законодавством України передбачено, усі суб’єкти господарювання (продавці товарів, виконавці робіт, надавачі послуг) обов’язково повинні видавати споживачам розрахунковий документ (або фіскальний чек, або розрахункову квитанцію, або товарний чек), який підтверджує факт придбання продукції, здійснення оплати за надану послугу (внесення авансу, остаточного розрахунку).

   Крім цього, суб’єкт господарювання повинен забезпечити наявність обов’язкових реквізитів розрахункового документа, у відповідності до наказу Міністерству фінансів України від 21.01.2016 № 13.

   У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, то такий документ не є розрахунковим.

   Звертаємо увагу, що Закон України «Про захист прав споживачів» не захистить громадян-споживачів, які не мають розрахункових документів, договорів з надання-отримання робіт (послуг), оскільки звернення громадян розглядаються за умови їх пред’явлення, в яких зазначається дата продажу товарів або замовлення послуги, найменування суб’єкта господарювання, його місцезнаходження, вид продукції і її вартість та інші істотні умови.

  Шановні споживачі! Будьте уважними! Не дайте себе ошукати! Вимагайте від продавців товарів, надавачів послуг видачу відповідних документів (договір, розрахунковий документ, квитанцію платіжного термінала).

   Документальне оформлення взаємовідносин дасть можливість у подальшому вирішувати спірні питання стосовно неналежної якості продукції чи неналежного виконання договірних умов у судовому порядку, якщо неможливо вирішити мирним шляхом (при проведенні переговорів).

   Маючи відповідні документи, споживач у першу чергу повинен звернутися до суб'єкта господарювання (продавця товарів чи виконавця послуг) письмово з обґрунтованими претензіями та вимогами.

   Заява подається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту господарювання, а другий з відміткою продавця (дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву – залишається у споживача.

   У разі відмови продавця (виробника) прийняти претензію або у наданні підтвердження в її отриманні, претензію слід відправити поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Квитанцію про відправлення претензії та копію претензії варто зберігати. У разі звернення до державних органів та суду за захистом своїх прав вони можуть служити доказом того, що продавець товару (надавач послуг) проігнорував вимоги споживача.