Захист кукурудзи від шкідників

Шкідники кукурудзи загрожують цілісності та здоров’ю рослин протягом усієї вегетації, наносять збитки після збирання врожаю та під час його зберігання. За оцінкою Інституту зернового господарства УААН, щорічні втрати врожаю зерна від шкідників та хвороб у нашій країні, залежно від погодних умов року, становлять від 15 до 25%.

В Україні кукурудзу пошкоджують близько 190 видів комах, уражує понад 120 патогенних організмів. У всіх зонах кукурудзосіяння найбільш відчутних втрат завдають личинки коваликів і чорнишів (дротяники і несправжні дротяники), кукурудзяний (стебловий) метелик, озима та бавовникова совки, лучний метелик тощо. Стресовий стан, у якому часто перебувають за екстремальних погодних умов рослини в зоні степу, робить їх чутливими до еколого-паразитарних захворювань (пліснявіння сходів, стеблові гнилі, фузаріози тощо).

Озима совка (Agrotis segetum Schiff.). Поширена повсюдно. Гусениці озимої совки прогризають молоді стебла кукурудзи на рівні ґрунту і проникають усередину більш розвинених рослин, у результаті чого верхня частина в’яне, жовтіє, всихає і легко висмикується з пазухи нижніх листків. Рослини гинуть або утворюють пасинки. Гусениці старших віків підгризають стебло біля основи і бокове коріння, що призводить до вилягання рослин і зниження врожаю. Шкодочинність збільшується при пізніх строках сівби. Сприятливі умови для розвитку шкідника складаються в забур’янених посівах просапних культур. Зимують гусениці останнього (V1) віку в ґрунті на глибині орного шару ( 10-15 см). Розвивається в двох поколіннях.

Глибока зяблева оранка, сівба в оптимальні строки, міжрядна культивація посівів у кінці травня – початку червня сприяє знищенню яєць і гусениць, бур’янів (осот, березка польова, лобода тощо), якими живиться шкідник. У період масового відкладання яєць –випуск трихограми 20-30 тис. особин на 1 га за наявності 0,4 яйця/м². Проти гусениць молодших віків посіви обприскують інсектицидами.

Стебловий кукурудзяний метелик (Pyrausta nubilalis Hb.). Найбільше шкодить у лісостепу і північній частині степу. Гусениці прогризають ходи в стеблах , волоті, ніжках та стрижнях качанів. Пошкоджені стебла від вітру надламуються та падають. Шкодочинність збільшується при умовах вологої теплої погоди в період відкладання яєць та відродження гусениць. У степовій зоні розвивається у двох поколіннях. Літ метеликів відбувається з кінця травня до початку липня. За наявності другого покоління – і в серпні. Відкладання яєць розпочинається за 4-5 днів після вильоту метеликів, у фазі  викидання волоті, і триває до 25 днів. Проникнення молодих гусениць у волоть відмічається ще до її виходу з трубки. У подальшому розвиток гусениць відбувається всередині стебла, зовні пошкоджені рослини діагностуються за наявністю отворів і червоточин. Зимує шкідник у стеблах пошкоджених рослин. Осередки накопичення шкідника: невидалені та незагорнуті рештки кукурудзи, проса, сорго, суданки, конопель та товстостеблових бур’янів.

Пошкодженість рослин стебловим метеликом зменшують такі заходи: сівба в оптимальні строки, вирощування стійких до шкідника гібридів, обприскування розчинами азотних добрив у період живлення гусениць молодших віків, своєчасне збирання врожаю на низькому зрізі, подрібнення та заорювання рослинних решток, випуск трихограми, обприскування рослин біопрепаратами або інсектицидами.

Бавовникова совка (Chloridea obsoleta F.). та інші листогризучі совки. Гусениці  пошкоджують листя, волоть, обгортки качанів, об’їдають нитки качанів та виїдають зерно. Пошкодження ниток качанів викликає недозапилення квіток і розвиток спотворених качанів. Пошкодження верхівок качанів призводить до посиленого розвитку пліснявіння насіння, фузаріозу, бактеріозу; знижується якість насіння. Шкодочинність збільшується за вологої погоди  в період живлення гусениць та за наявності на посівах бур’янів.

Зменшують шкодочинність гусениць зяблева оранка, знищення бур’янів до цвітіння, міжрядний обробіток у період масового заляльковування  гусениць, сівба гібридами, у яких качани щільно прикриті обгортками.

Лучний метелик (Margaritia sticticalis L.). Поширений повсюдно. Поліфаг. Шкодить періодично в роки спалахів чисельності (масових розмножень). Гусениці молодших віків живляться листками, обплітаючи їх рідкою павутиною, старших віків – відкрито на рослинах, об’їдаючи їх повністю. Пошкоджені посіви гинуть за дуже короткий час. Знижує чисельність шкідника дискування, глибока оранка, знищення бур’янів на посівах, парах, узбіччях, культивація міжрядь після заляльковування гусениць першого покоління.

                  Сучасні агротехнології, якісний моніторинг поля та правильно підібрані засоби захисту рослин дозволяють мінімізувати втрати й забезпечити стабільний розвиток посівів.