У холодну пору року підвищується ризик холодової травми або, як її частіше називають у побуті, переохолодження.

Важливо не ігнорувати цей вид травми, оскільки тривалість її лікування понад удвічі перевищує тривалість лікування постраждалих з опіками.

Окрім низької температури, холодову травму можуть провокувати такі чинники:

• висока вологість (навіть тривале перебування при температурі +5 — +8 °С, але за високої вологості, може спричинити в людини холодову травму);
• вітер (наявність вітру значно збільшує втрату тепла);
• хронічні захворювання/надмірна втома в людини;
• вживання алкоголю;
• належність до певних груп (діти, люди похилого віку особливо чутливі до дії низьких температур через особливості теплообмінних процесів в організмі);
• носіння тісного незручного взуття, легкого одягу.

Комбінація декількох таких чинників значно посилює ризик розвитку холодової травми.

Гострий вплив низьких температур можна розділити на обмороження (локальна дія низьких температур) та замерзання (загальне переохолодження).

 Загальне переохолодження розвивається так:

• Спочатку в постраждалого з’являються лихоманка, слабкість, втома й сонливість, розвивається дрібне (холодове) тремтіння м’язів і «гусяча шкіра».
• Якщо несприятливі фактори продовжують діяти, холодове тремтіння досягає максимуму, з’являється поверхнева гіпотермія (зниження температури/охолодження), сонливість починає переходити в розлад свідомості.
• Якщо ж холодове тремтіння пригнічується, це свідчить про дуже небезпечну гіпотермію, яка може призвести до зупинки дихання та серця. При цьому стан постраждалого вкрай важкий, може бути непритомним. На цьому етапі вкрай важливо терміново надати допомогу — без неї людина може померти.

Як уникнути переохолодження?

Обмежити час перебування надворі в холодну, сиру або вітряну погоду.

Одягатися в кілька шарів вільного теплого одягу. Повітря, що потрапляє між шарами одягу, діє як ізоляція від холоду. Варто носити вітрозахисний і водонепроникний верхній одяг, щоби захиститися від вітру, снігу та дощу.

Обирати спідню білизну, яка відводить вологу від шкіри. Краще відмовитися від бавовняної, адже вона поглинає вологу.

Змінювати мокрий одяг якомога швидше.

Носити капелюх або пов’язку, яка повністю закриває вуха. Важкі вовняні або вітрозахисні матеріали є найкращими головними уборами для захисту від холоду.

Носити рукавиці, а не рукавички. Рукавиці забезпечують кращий захист.

Носити шкарпетки та устілки, які добре сидять, відводять вологу та забезпечують ізоляцію. Подумайте також про грілки для рук і ніг. Переконайтеся, що грілки для ніг не затягують чоботи й не обмежують приплив крові.

Шукати тепле укриття, якщо ви помітили ознаки обмороження.

Відмовитися від алкоголю, якщо плануєте бути на вулиці в холодну погоду. Алкогольні напої змушують організм швидко втрачати тепло.

Їсти добре збалансовану їжу й пам’ятати про водний баланс. Це допоможе вам зігрітися навіть перед тим, як вийти на мороз.

Не перебувати довго в одній позі чи нерухомо. Фізичні вправи можуть допомогти вам зігрітися.

Узимку під час війни важливо пам’ятати про основні симптоми переохолодження та розуміти, як за потреби надати першу допомогу собі чи оточуючим. У випадку надання першої медичної допомоги постраждалому з холодовою травмою чітко дотримуйтесь порядку надання допомоги, затвердженого МОЗ України:

Перед наданням допомоги переконайтеся у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого. Тільки тоді можна перейти до наступного кроку.

Припиніть дію низької температури на постраждалого.

Заспокойте постраждалого та поясніть свої подальші дії.

Викличте екстрену медичну допомогу та дотримуйтеся вказівок диспетчера.

Усуньте дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістіть людину в тепле приміщення.

Зніміть із неї холодний, вологий одяг.

Якщо постраждалий при тямі, дайте йому безалкогольні теплі напої.

Накрийте постраждалого термопокривалом або покривалом.

Забезпечте постійний нагляд за ним до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонуйте диспетчеру екстреної медичної допомоги.

За можливості зберіть у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію щодо обставин отримання травми. Усю отриману інформацію передайте фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру.

Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги постраждалий знепритомнів, визначте ознаки життя та, якщо їх немає, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.