До зберігання олійних культур пред’являються особливі вимоги. Це пов’язано з великим вмістом жиру, який не здатний зв’язувати та зберігати вологу. Самозігрівання в партіях олійних культур відбувається значно швидше, що пов’язано з великим виділенням тепла під час окислювальних процесів. На збереження насіння олійних культур значно впливає ступінь його очищення, зокрема надмірна кількість у зерновій масі пошкоджених і повністю або частково обрушених насінин. 

     Соняшник є важливою олійною культурою з низкою вимог як до вирощування, так і до зберігання. Основну увагу під час підготовки насіння соняшнику та інших олійних культур до зберігання слід приділяти доведенню його до оптимальної вологості і температури. За високої вологості і температури насіння соняшнику переходить у стан інтенсивної життєдіяльності, змінюється його хімічний склад, а саме: ядра насіння стають темного кольору, з’являється затхлий запах і гіркий смак, підвищується кислотність. Насіння соняшнику надійно зберігається за вологості 7% і температури не вище 10°С. На тривале зберігання в зерносховища без активного вентилювання закладають насіння соняшнику з вологістю не більше 7% і засміченістю не більше 2%, на тимчасове зберігання (до 1 місяця) - насіння з вологістю не більше 9% і засміченістю не більше 3% за умови активного вентилювання. Насіння соняшнику із вологістю від 9% до 13% зберігається на токах не більше доби і підлягає обов’язковому сушінню. Соняшник вологістю понад 13% не підлягає зберіганню, його потрібно негайно сушити, а потім охолоджувати в потоці. Крім цього, на термін зберігання впливають не тільки температура і вологість, а й вміст обрушеного і битогого зерна, яке швидко пліснявіє. При зберіганні соняшнику в зерносховищах слід дотримуватися таких рекомендацій: визначення вологи в насінні соняшнику з використанням вологомірів, забезпечення вентиляції сховища, для уникнення нерівномірного розподілу вологи та запобігання конденсації, яка може призвести до розвитку цвілі, підтримання стабільної температури в сховищі, висота насипу не повинна перевищувати 3-3,5м. Потрібно постійно контролювати температуру й вологість усередині зернового насипу. 

     Для забезпечення надійного зберігання насіння ріпаку необхідно подбати про технічне обладнання сховищ та дотримуватися відповідних умов і режимів зберігання. Насіння ріпаку вважають сухим, якщо його вологість не перевищує 8%, але з метою забезпечення більш надійного зберігання, вологість намагаються знизити до 7%. На тривале зберігання строком від 1 місяця в зерносховище треба закладати і зберігати насіння ріпаку з вологістю не більше ніж 7%, вмістом сміттєвої домішки не більше ніж 1% та оліїстої домішки не більше ніж 3%. Насіння ріпаку з вологістю понад 8% треба зберігати на токах не більше доби. Процес очищення слід організувати таким чином, щоб насіння ріпаку якнайменше зазнавало пошкоджень і механічного травмування. При зберіганні ріпаку потрібно постійно контролювати вологість навколишнього повітря у зерносховищі, а також температуру та вологість насіння. Унаслідок дихання насіння у верхніх шарах конденсується волога, підвищується температура, і таким чином з’являються місця самозігрівання. Для зберігання ріпаку ефективними є заходи, які спрямовані на охолодження насіння, зниження відносної вологості повітря, зменшення доступу кисню до насіннєвої маси. Вологий та сирий ріпак необхідно негайно вентилювати. Активне вентилювання атмосферним повітрям є практично єдиним найбільш ефективним способом приведенням насіння ріпаку до стану тривалого зберігання та підвищення його якості. 

     При зберіганні мають бути створені належні умови, за яких насіння збереже всі свої технологічні, корисні та поживні властивості. Для цього необхідно: розподіляти зерно, орієнтуючись на ботанічний вид, рік урожаю, ступінь очищення і стан з вологості, забезпечити дотримання вимог технологічних процесів сушіння, очистки, активного вентилювання, регулярно проводити перевірку показників температури та вологості у зерносховищі, під час експлуатації зерносховищ (силосів) забезпечити їхню герметизацію та аерацію (вентилювання), своєчасно здійснювати огляд зерносховищ на наявність шкідників та проводити фумігацію.