Відповідно до Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів (далі — Угода СФЗ), будь-які санітарні й фітосанітарні заходи (включаючи вимоги до забезпечення простежуваності), запроваджувані країнами — членами цієї міжнародної організації, повинні відповідати, зокрема, таким вимогам:

- не створювати свавільної або невиправданої дискримінації між державами — членами СОТ; не справляти більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для досягнення державами — членами СОТ належного рівня санітарного чи фітосанітарного захисту, який враховує технічні й економічні можливості;

- не застосовуватися у спосіб, який являє собою приховане обмеження міжнародної торгівлі. СОТ заохочує прийняття країнами-членами нормативно-правових актів, гармонізованих з відповідними міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями, встановленими:   

а) комісією Кодекс Аліментаріус у випадку забезпечення безпечності харчових продуктів;

б) міжнародним епізоотичним бюро (OIE) у випадку охорони здоров’я тварин та запобігання зоонозам;

в) Секретаріатом Міжнародної конвенції із захисту рослин (IPPC). II10 Простежуваність харчових продуктів: основні питання.

      У стандарті CAC/GL 60-2006 Комісія Кодекс Аліментаріус надає таке визначення простежуваності:

     «Простежуваність — можливість відслідкувати рух харчового продукту на визначених етапах виробництва, переробки та розповсюдження».

1. Крім того, у згаданому стандарті Комісія Кодекс Аліментаріус визначає принципи простежуваності як необхідний інструмент у рамках проведення інспектувань державними компетентними органами. Водночас формулювання терміну «простежуваність» наводиться також і в стандарті Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), яка розглядає простежуваність як «можливість відслідкувати рух корму або харчового продукту на визначених етапах виробництва, переробки та розповсюдження».

2 . Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що основою для будь-якої системи простежуваності є можливість відслідкувати та ідентифікувати певні продукти в процесі їх руху ланцюгом постачання. Можна виділити такі основні елементи системи простежуваності:

•  ідентифікація продукту; 
•  інформація, необхідна для відслідковування руху продукту/предмета ланцюгом постачання;
•  установлення зв’язку між продуктом/предметом та учасниками ланцюга постачання. 

     При цьому слід зважати на те, що обсяги інформації, необхідної для забезпечення простежуваності, можуть бути різними залежно від сектору виробництва та типу продукту. Крім того, розрізняються й типи фіксації такої інформації (може бути застосована як паперова форма, так і баркоди або певні комп’ютерні програми тощо). Наразі більшістю країн прийнято концепцію, за якою національне законодавство має містити вимогу щодо простежуваності за принципом «крок назад — крок вперед». Зазначене є необхідною основою для забезпечення дієвої простежуваності в будь-якій сфері виробництва та для будь-якого типу продукту.